click fraud detection

ТЕМА: 07/12/2016 Про звернення стягнення на предмет іпотеки

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #4198
    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    Ухвала

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    07 грудня 2016 року м. Київ

    Колегія суддів судової палати у цивільних справах

    Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

    головуючого Ткачука О.С.,

    суддів: Висоцької В.С., Гримич М.К.,

    Умнової О.В., Фаловської І.М.,

    розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа – ОСОБА_5, про звернення стягнення на предмет іпотеки; за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання кредитного договору, договору поруки та іпотечного договору припиненими, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Соснівського районного суду м. Черкас від 30 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 19 травня 2016 року,

    в с т а н о в и л а:

    У березні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі – ПАТ «Дельта Банк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки.

    Позовні вимоги мотивовані тим, що 03 лютого 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (далі – ТОВ «Укрпромбанк») та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 20 000 доларів США зі сплатою 15 % річних строком до 02 лютого 2011 року.

    На забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором між банком та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1.

    30 червня 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», Національним банком України та ПАТ«Дельта Банк» був укладений договір про передачу активів та кредитних зобов’язань на користь останнього.

    Позичальник своїх зобов’язань за кредитним договором належним чином не виконував, у зв’язку з чим станом на 27 січня 2016 року банком було нараховано заборгованість у розмірі 251 746 грн 53 коп., з яких: 6 776,63 доларів США, що за офіційним курсом НБУ складає 168 392 грн 18 коп., -заборгованість за тілом кредиту; 83 049 грн 46 коп. – пеня; 230 грн 95 коп. – 3 % річних від простроченого тіла кредиту, та 73 грн 94 коп. – 3 % річних від прострочених доходів за кредитом.

    Посилаючись на вказані обставини, з урахуванням уточнень позовних вимог, позивач просив позов задовольнити.

    У лютому 2016 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 пред’явили зустрічний позов до ПАТ «Дельта Банк», у якому просили суд визнати припиненими кредитний договір, від 03 лютого 2006 року, договір поруки та договір іпотеки від 03 лютого 2006 року.

    Позовні вимоги обґрунтовували тим, що заочним рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 24 липня 2012 року стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в солідарному порядку заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 89 758 грн 91 коп. Вказане рішення виконане в повному обсязі, що підтверджується постановою державного виконавця від 27 січня 2016 року про закінчення виконавчого провадження у зв’язку з фактичним виконанням.

    Таким чином, позивачі вважають, що вказані договори припинили свою дію у зв’язку з повним виконанням сторонами договору своїх зобов’язань, у зв’язку з чим просили позов задовольнити.

    Рішенням Соснівського районного суду м. Черкас від 30 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 19 травня 2016 року, у задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» та зустрічного позову ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 відмовлено.

    У касаційній скарзі ПАТ «Дельта Банк» просить скасувати рішення суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

    В частині вирішення зустрічного позову рішення судів не оскаржуються, тому в силу в ч. 1 ст. 335 ЦПК України в касаційному порядку не переглядаються.

    Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

    У зв’язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

    Вивчивши матеріали цивільної справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

    Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

    Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

    Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

    Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що наданий банком розрахунок заборгованості не узгоджується з нормами закону та матеріалами справи, оскільки сума заборгованості за тілом кредиту вже була стягнута заочним рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 24 липня 2012 року, а повторне її стягнення не допускається.

    Крім того зазначив, що нарахування 3 % річних від простроченого тіла кредиту у сумі 230 грн 95 коп., та 3 % річних від прострочених доходів за кредитом у сумі 73 грн 94 коп. не передбачено умовами договору.

    Також суди дійшли висновку про відмову у задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, з огляду на те, що наявна перед позивачем заборгованість зі сплати штрафних санкцій (пені) не співмірна із вартістю квартири, на яку банк просить звернути стягнення у рахунок погашення заборгованості.

    Такі висновки судів попередніх інстанцій є правильними та відповідають вимогам закону.

    За змістом ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

    Судами встановлено, що 03 лютого 2006 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 20 000 доларів США зі сплатою 15 % річних строком до 02 лютого 2011 року.

    На забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором між банком та ОСОБА_4, ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1, належна останнім на праві власності.

    30 червня 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», Національним банком України та ПАТ«Дельта Банк» був укладений договір про передачу активів та кредитних зобов’язань на користь останнього.

    Позичальник належним чином не виконував умови кредитного договору, у зв’язку з чим банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості станом на 05 квітня 2012 року.

    Заочним рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 24 липня 2012 року стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 89 758 грн 91 коп.

    Постановою державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції від 27 січня 2016 року виконавче провадження за вищевказаним судовим рішенням було закінчено у зв’язку з повним фактичним виконанням.

    Згідно з розрахунком заборгованості, сформованим банком після сплати відповідачами боргу за заочним рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 24 липня 2012 року, ОСОБА_5 має перед позивачем заборгованість за кредитним договором, яка станом на 27 січня 2016 року становить 251 746 грн 53 коп., з яких: 6 776,63 доларів США, що за офіційним курсом НБУ складає 168 392 грн 18 коп., – заборгованість за тілом кредиту; 83 049 грн 46 коп. – пеня; 230 грн 95 коп. – 3 % річних від простроченого тіла кредиту, та 73 грн 94 коп. – 3 % річних від прострочених доходів за кредитом.

    Крім того, як вбачається з позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг, ПАТ «Дельта Банк» нараховано суму заборгованості з урахуванням зміни офіційного курсу НБУ гривні до долара США, оскільки під час виконання заочного рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 24 липня 2012 року офіційний курс гривні був нижчий, у зв’язку із чим тіло кредиту є погашеним не в повному обсязі.

    Таким чином, судами правильно встановлено, що заборгованість за кредитним договором відсутня, а тому судами правильно ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки.

    За таких обставин, перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи та зміст оскаржуваних судових рішень, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення Соснівського районного суду м. Черкас від 30 березня 2016 року та ухвали апеляційного суду Черкаської області від 19 травня 2016 року, оскільки рішення судів законні та обґрунтовані, а доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

    Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

    Керуючись ст. ст. 335, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

    у х в а л и л а:

    Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відхилити.

    Рішення Соснівського районного суду м. Черкас від 30 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 19 травня 2016 року залишити без змін.

    Ухвала оскарженню не підлягає.

    Головуючий О.С. Ткачук

    Судді: В.С. Висоцька

    М.К. Гримич

    О.В.Умнова

    І.М.Фаловська

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.
blank

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наяш Веб-сайт. Подробней

Cookie-файлы

Мы используем cookie-файлы для получения информации о том, как вы используете наш Веб-сайт. Cookie-файлы позволяют нам обеспечить возможность использования Веб-сайта в более удобном и доступном формате. Такие файлы, как правило, не содержат какие-либо данные, которые позволили бы нам идентифицировать вас как конкретное физическое лицо. Ваши данные будут обрабатываться с использованием cookie-файлов в течение разрешенного вами периода.


Политика использования файлов Cookie / Cookie Policy
Согласие пользователя на правила пользования веб сайтом
Согласие на сбор, обработку и передачу персональных данных

Закрыть