click fraud detection

ТЕМА: 31.10.2016 Про звернення стягнення на предмет іпотеки. ПАТ “Державний Ощадний банк України”

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Автор
    Сообщения
  • #4184
    Dmitry Kasyanenko
    Модератор

    У х в а л а

    іменем україни

    19 жовтня 2016 року м. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

    Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

    головуючогоДьоміної О.О.,суддів:Демяносова М.В., Леванчука А.О.,Маляренка А.В., Ситнік О.М.,розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» до ОСОБА_6, товариства з обмеженою відповідальністю «Магеллангруп», Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Мартель ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта-Синтез-Термінал», ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою ОСОБА_8 на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 липня 2015 року,

    в с т а н о в и л а:

    Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 травня 2014 року задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України», звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором № 68/156/1 від 01 червня 2011 року у рахунок погашення заборгованості за договором відновлюваної кредитної лінії від 21 січня 2010 року у розмірі 35 824 764 грн.

    ОСОБА_8 звернулася до апеляційного суду із скаргою на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 травня 2014 року, посилаючись на те, що вона є особою, яка не брала участі у справі, проте суд вирішив питання про її права та обов’язки, зокрема звернув стягнення на нерухоме майно, співвласником якого вона є, як дружина відповідача ОСОБА_6

    Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 липня 2015 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження та повернуто ОСОБА_8 апеляційну скаргу на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 травня 2014 року.

    У касаційній скарзі ОСОБА_8, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

    Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-УІІІ «Про судоустрій статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

    У зв’язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

    Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

    Повертаючи ОСОБА_8 апеляційну скаргу на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 травня 2014 року, апеляційний суд правильно зробив висновок, що ОСОБА_8 не доведено, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції вирішено питання про її права та обов’язки. ОСОБА_8 не оскаржено у встановленому законом порядку іпотечний договір, укладений між ПАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_6

    Проте з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитись не можна.

    Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

    У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства.

    Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

    Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

    Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

    Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини і громадянина в апеляційній та касаційній інстанціях конкретизовано в главах 1, 2 розділу V ЦПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного та касаційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві.

    Відповідно до частини першої статті 292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

    За змістом зазначеної статті право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, проте ухвалене судове рішення завдає їм шкоди, що виражається у несприятливих для них наслідках.

    Такий висновок підтверджений правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 03 лютого 2016 року у справі № 6-885цс15.

    Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 травня 2014 року задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України», звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно іпотечного договору від 01 червня 2011 року № 68/156/1 у рахунок погашення заборгованості за договором відновлюваної кредитної лінії від 21 січня 2010 року у розмірі 35 824 764 грн.

    Дружина ОСОБА_6 − ОСОБА_8 не брала участі у справі, проте у червні 2015 року звернулася до суду з апеляційною скаргою на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 травня 2014 року.

    Порушення зазначеним рішенням своїх прав вона обґрунтовувала тим, що оскільки ОСОБА_8 перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_6 на момент укладення іпотечного договору та надавала згоду на укладення вказаного іпотечного договору, тому інтереси ОСОБА_8 в справі були представлені її чоловіком ОСОБА_6, який брав участь у справі та скористався своїм правом на оскарження судового рішення.

    Таким чином висновок суду апеляційної інстанції, про відсутність у ОСОБА_8 права на оскарження рішення суду першої інстанції на тій підставі, що суд не вирішував питання про його права та обов’язки, є передчасним, суперечить змісту статті 292 ЦПК України та перешкоджає подальшому провадженню в справі щодо існуючого спору.

    За таких обставин ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з передачею справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

    Керуючись ст. ст. 333, 336, 342, 343, 344, 345, 347 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

    у х в а л и л а:

    Касаційну скаргу ОСОБА_8 задовольнити.

    Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 липня 2015 року скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

    Ухвала оскарженню не підлягає.

    Головуючий О.О. Дьоміна Судді: М.В. Демяносов А.О. Леванчук А.В. Маляренко О.М. Ситнік

Просмотр 1 сообщения - с 1 по 1 (всего 1)
  • Для ответа в этой теме необходимо авторизоваться.