click fraud detection

Поділ іпотечного майна при розлученні

kasyan1980Судова практика вирішення спорів про поділ спільного майна подружжя під обтяженням

Ч. 1 ст. 69 СК України передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно із ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім’ї.

Майно, яке є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення (ст. 71 Сімейного кодексу України).

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але і спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи цю норму права (статті 60 СК України) та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен на підставі доказів встановити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти подружжя або їх спільна праця.

Узагальнюючи вказані положення сімейного законодавства, керуючий партнер Юридичної компанії «Касьяненко і партнери» Дмитро Касьяненко, наголошує на положеннях ч. 2 ст. 65 Сімейного кодексу, якими передбачено, що при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Норми цієї статті пошиються також на іпотечне майно, що придбане за кредитні кошти, в тому числі нерухомість, застава земельної ділянки, об’єкти незавершеного будівництва, майнові права на нерухомість що побудується в майбутньому, тощо.

Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. Договір, укладений одним із подружжя (наприклад іпотечний договір, договір застави майнових прав, інвестиційний договір, купівля – продаж облігацій або деривативів) в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім’ї.

Окрім цього, особливу увагу при вирішенні питання про поділ майна подружжя (в тому числі і те, що придбане як іпотека) слід приділити також і поділу боргових зобов’язаннь як подружжя в цілому, так і поділу зобов’язань, якщо мало місце зобов’язання котрогось з них, що виникло в інтересах сім’ї.

Так, суди жодним чином не відходять від імперативного положення цивільного та сімейного законодавства про те, що поділу підлягає все майно подружжя, у тому числі і їх боргові зобов’язання та іпотека, а не окрема частина такого майна чи окремий об’єкт з наявного у подружжя майна. Однак, Верховний Суд, як і суди касаційної інстанції до початку діяльності новоутвореного Верховного Суду, вказували на проблематику неповноти вирішення судами при вирішенні справ в судах першої та апеляційної інстанці питань, в тому числі і щодо розподілу іпотеки та заставного майна. Сімейний адвокат в юридичній компанії Касьяненко і партнери проаналізував правові позиції з даного питання, що висвітлені в постановах Верховного Суду від 11 липня 2018 року по справі № 717/1140/15-ц – http://reyestr.court.gov.ua/Review/75345607, від 28 березня 2018 року по справі № 750/9693/15-ц – http://reyestr.court.gov.ua/Review/73124705).

Вищевказані упущення, коментує Дмитро Касьяненко, призводять до виникнення процесуальних питань безпосередньо в ході вирішення справи при поділі заставного майна те боргових зобов’язань, причиною чого стало матеріального права, зокрема, щодо належного застосування положень цивільного та сімейного законодавства щодо поділу спільного майна подружжя, з урахуванням та співвідношенням з положеннями цивільного законодавства щодо належного виконання боргових кредитних зобов’язань.

Як правило сімейний адвокат роз’яснює, що в ході вирішення спору про поділ нерухомого майна, обтяженого, зокрема, іпотекою, навіть не на стадії розгляду справи в суді першої інстанції, постає питання про залучення до розгляду справи іпотекодержателя, якому стає відомо про такий поділ майна подружжя, однією зі сторін якого є позичальник, який одночасно виступає і іпотекодавцем або є другим з подружжя іпотекодавця.

Судова практика, як аналізує Дмитро Касьяненко, неоднозначна з приводу залучення до розгляду справи банку як обов’язкового учасника спірних правовідносин.
Так, суди першої та апеляційної інстанцій далеко не завжди враховують наявність боргових кредитно-іпотечних зобов’язань подружжя вагомою підставою для залучення іпотекодержателя для участі у розгляді справи, або ж не вважають за необхідне визнавати участь Банку у розгляді даної категорії спорів обов’язковою. Так, суди нижчих інстанцій підтримують доводи сторін щодо того, що спір про поділ спільного майна подружжя, в тому числі майна що перебуває в іпотеці, навіть за умови обтяжень на таке майно, зокрема, в порядку іпотеки, стосується лише подружжя, і поділ спільного сумісного майна не порушує права іпотекодержателя.

Дмитро Касьяненко звертає особливу увагу на те, що іпотекодавці притримуються позиції, що права іпотекодержателя поділом іпотечного майна між подружжям не порушуються, спираючись на положення договору іпотеки, зокрема, про заборону іпотекодавця розпоряджатися предметом іпотеки без згоди іпотекодавця, що, по суті, не змінює та не скасовує положення сімейного законодавства (статей 60, 68, 69, 70 СК України), оскільки кожен з подружжя має право на поділ майна, що належить такому подружжю на праві спільної сумісної власності.

Однак, Верховний Суд, не погоджуючись з такими висновками нижчих судів, звертає увагу на те, що перебування спільного майна під обтяженням (іпотекою) та арештом може суттєво вплинути на хід вирішення справи та направляє такі справи на повторний розгляд до судів першої інстанції за скаргами сімейних адвокатів.

Зокрема, у постанові від 11 липня 2018 року по справі № 717/1140/15-ц (http://reyestr.court.gov.ua/Review/75345607) Верховний Суд, беручи до уваги доводи банку у справах про поділ спільного іпотечного майна подружжя, зазначає про безспірність того факту, що рішення щодо іпотечного майна впливає на права та обов’язки іпотекодержателя, тому висновки нижчих судів про відсутність порушень прав банку визнає безпідставними та вказує на необхідність залучення банку до участі у справі. Такої ж правової позиції дотримувався і Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ за результатами розгляду аналогічних спорів, що викладено в ухвалах ВССУ від 01 березня 2017 року по справі №524/10357/15-ц та ухвалі від 24 лютого 2016 року (http://reyestr.court.gov.ua/Review/65312335; http://reyestr.court.gov.ua/Review/56222092)

Суттєвим питанням у процесі вирішення спору між колишнім подружжям про поділ майна подружжя є визнання частки кожного з подружжя у спірному майні, в тому числі в іпотеці. Дмитро Касьяненко наводить для прикладу хід розгляду справи № 725/6036/15-ц, крапку у вирішенні якої було поставлено Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ було ухвалою від 23 липня 2016 року. Правова позиція касаційного суду щодо поділу іпотеки зводилася до наступного.

Позивач уклала договір іпотеки квартири для виконання кредитного договору з ЧРУ ДСФУ «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», отримав кредитні кошти на іпотеку в банку. На підставі рішення виконкому місцевої ради було видано свідоцтво на іпотечне майно про право власності. У зв’язку з тим, що на початку травня 2012 року шлюбні відносини з відповідачем припинено (хоча й проживали вони в одній квартирі), взяті на себе зобов’язання за іпотечним договором по сплаті зобов’язань вона виконувала самостійно до повного виконання кредитних зобов’язань по сплаті кредиту за іпотеку.

Звертаючись до суду через сімейного адвоката з позовом про поділ іпотечного майна, клієнт через сімейного адвоката просив, окрім встановлення судом факту фактичного припинення шлюбних відносин між нею та відповідачем, встановити, що іпотечна квартира є спільною частковою власністю подружжя, однак в силу вкладених нею власних ресурсів для погашення кредитної заборгованості, визнати за нею право спільної часткової власності на 83/100 частини іпотечної квартири, а за відповідачем – на 17/100 частини іпотечної квартири.

Рішенням суду першої інстанції в частині поділу спільного майна подружжя було визнано за Позивачкою права спільної часткової власності на 83/100 частини іпотечної квартири та за Відповідачем – на 17/100 частини іпотечної квартири. Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 24 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою ВССУ від 23 листопада 2016 року, рішення районного суду було скасовано. Таким чином, сімейний адвокат захистив право свого клієнта на іпотечне майно, що було придбане за кредитні кошти в банку.

Суд касаційної інстанції, встановивши факт того, що позичальником за іпотечним кредитом є саме молода сім’я, яку в правовідносинах, що виникають відповідно до Положення (прим. – постанова КМУ 29 травня 2001 р. №584), представляє чоловік чи дружина, чітко вказав, що наявність боргових зобов’язань за кредитним договором по іпотеці, які виникли у період шлюбу та були погашені Позивачкою під час шлюбу та після розірвання шлюбу, на правовий режим вказаної іпотечної квартири, як спільного майна подружжя, не впливає.
Сімейний адвокат наголошує на тому, що поділ іпотечного майна подружжя повинен відбутися виключно в рівних частинах, оскільки спірна іпотечна квартира була придбана за кредитні кошти, отримані подружжям під час шлюбу, що, на думку касаційного суду означає, що право на таке заставне майно у рівних частках набули як відповідач, так і позивач.

LogoПроблема розподілу майна подружжя, придбаного у кредит

Розподіл майна, придбаного по іпотеці, між подружжям при розлученні – справа доволі складна, що на рівні судового роз’яснення потребує досконалих знань у сфері сімейного законодавства. У більшості випадків теорія говорить по те, що поділити майно можна порівно, однак на практиці отримуємо зовсім інший результат. Частіше за все подружня пара перед розірванням шлюбу проживає разом до моменту виплати кредитного боргу, або позбуваються іпотечних прав після залишення боргу на одного з членів подружжя.

Поділ іпотечного майна не стане проблемою, якщо звернутися до юридичної компанії «Касьяненко і партнери», де професіонали зможуть допомогти у визначенні окремої частки володіння спільним майном або розрахуванні грошових компенсацій у випадку відмови від виплати залишку боргу однією зі сторін. Юристи нашої компанії допоможуть із зібранням доказів, складенням позовної заяви, консультацією в питаннях поділу іпотеки, аналізі конкретно вашої ситуації.

Важливим моментом є те, що розподіл майна подружжя не може розглядатися, як розпорядження ним. Тобто іпотекодержатель має можливість реєструвати свої права на майно або змінювати права власності без необхідності в отриманні згоди від кредитора. В свою чергу, сімейний адвокат може підтвердити, що в Законі України «Про іпотеку» відсутні заборони про розподіл кредитного майна. При цьому у статті 6 даного Закону йдеться про те, що майно може бути передано у власність за письмовою згодою усіх власників. Така згода повинна бути складена юристом. При складенні згоди особа, що перейшла у право власності, отримує усі права та обов’язки по відношенню до іпотеки.

На практиці ж розподіл іпотеки є складною та проблемною справою через відсутність компромісу між подружжям у вирішенні даного питання. Юридична практика виділяє наступні складнощі:

1.Суд не має можливості для вирішення питання про розподіл застави та відповідальність перед іпотекодавцем, через що кредитні обов’язки залишаються незмінними. Поділ кредитної квартири у такому разі відбувається лише з врахуванням боргу, а не зі зміною кредитної відповідальності. При цьому кредитор не може звернутися до суду з питань стягнення боргових зобов’язань з обох членів подружжя. Виключенням є лише той випадок, коли один з подружжя є поручителем по кредиту. Саме тому заборгованість і відповідальність ґрунтується лише на підписі на паперах.

2. Проблема поручителя та позичальника у питаннях, коли діло стосується такої справи, як розподіл майна подружжя, яке придбане у кредит. Статтею 556 Цивільного кодексу передбачено, що до поручителя у такому випадку переходять усі права кредитора. Судові інстанції, що розраховують, а не розподіляють борг, не можуть вплинути на те, що борг має виплачувати та особа, що підписала усі папери. Розлучення та сімейні спори у такому випадку не мають жодної ваги у питаннях розподілу. Поручитель зобов’язаний виплачувати борг у разі відсутності оплати від позичальника. Гострим питанням постає проблема компенсації коштів поручителю. Подібним питанням може займатися лише адвокат по розподілу майна подружжя з багаторічним досвідом, який зможе правильно та якісно представити інтереси у суді.

Практика вирішення таких ситуацій дійсно існує і наші юристи зможуть надати детальну та зрозумілу консультацію. Саме тому перед зверненням до суду та прийняттям рішення щодо розподілу іпотечного майна, необхідно заручитися підтримкою спеціаліста у сфері сімейного права. Лише у такому випадку у вашій справі не залишиться білих плям та незрозумілих аспектів.

Касьяненко Дмитрий Леонидович

Адвокат, управляющий партнер Юридической компании "Касьяненко и партнеры". С 2002 года, Дмитрий Леонидович начал свой путь в юридической сфере, пройдя путь от ключевых позиций в бизнес-структурах до важных ролей в государственном секторе. Благодаря своему опыту, он стал известным специалистом в областях уголовного права, банковского и финансового права, хозяйственного и налогового права и процесса.

Подписаться
Уведомление о
0 Комментарий
Inline Feedbacks
View all comments