h6

Публикации

GDPR

Персональные данные под семью замками 

С 25 мая 2018 года в европейских странах вступил в силу новый закон General Data Protection Regulation (GDPR), который вводит повышенные стандарты защиты персональных данных европейских граждан.

Он распространяется на фирмы, работающие с личными данными европейцев, поэтому отдельным украинским компаниям (продуктовым, IT, SaaS и т.д.) и аутсорсингу предстоит подготовиться к новым правилам их обработки. О том, как перейти на новые стандарты, мы расскажем на примере IT-компании GlobTravel, оказывающей услуги бронирования номеров в гостиницах и залов для проведения бизнес-встреч, которыми в том числе пользуются европейские клиенты.

Истоки информации и "да" на обработку
Итак, первым делом компания должна составить «карту» личных сведений клиентов. Ими, кстати, считается все, что может привести к конкретному человеку (ФИО, e-mail, контактный номер телефона, ip – адрес, cookie и т.д.). Сама же «карта» будет отображать цепочку с момента, откуда были получены данные до того, где вся поступившая от пользователя информация хранится, кому доступна и кому она может передаваться.

Таким образом, компания GlobTravel будет фиксировать, что информация о клиентах поступает после их регистрации в системе. Фирма узнает ФИО клиента, город, контакты, данные платежных карт, дату бронирования/выезда, ip - адрес, историю бронирования и пр. Эта информация хранится на серверах GlobTravel и доступна для всех ее сотрудников. Передаваться она может, если сведения требуются компаниям-партнерам, где будет произведена бронь, платежному сервису и третьим лицам в целях маркетинга.

При этом, согласно GDPR, эта «карта» должна быть доступна клиенту и он лично должен дать разрешение на сбор информации о себе. Согласие, кстати, это отдельный документ (в виде текста, видео, изображения и т.д.), где просто для понимания изложено, какие конкретно данные о нем собираются, указана цель их обработки, кому они могут быть переданы, как защищены, могут ли быть удалены по обращению клиента и насколько долго сохраняется. Причем, разрешить сбор информации клиенту необходимо активно (подтвердить согласие рядом действий), а не дать соглашение по умолчанию, как это практикуется во многих компаниях, и до подготовки к GDPR было и в GlobTravel.

Минимизировать риски утечки
Следующий этап при подготовке к GDPR – это минимизация рисков утечки сведений о клиентах по всей цепочке, касающейся персональной информации, и принятие мер, чтобы степень защиты данных была высокой. Так, к примеру, в GlobTravel информация хранится на защищенном сервере - это низкий риск утечки. А то, что личное о клиенте не шифруются и доступ к нему есть у любого сотрудника компании – это высокий риск утечки информации. Поэтому компания озадачилась ограничением доступа к персональным данным и установлением узкого круга лиц, которым этот доступ будут открыт.

Также при детальном анализе рисков в GlobTravel оказалось, что фирма не гарантирует на надлежащем уровне защиту информации лицами, которым она передается в целях маркетинга. Чтобы повысить степень защиты фирма перезаключила договора с партнерами, и этому вопросу было уделено особое внимание. Также компании пришлось переписать политику конфиденциальности в соответствии с требованиями GDPR: сократить, упростить фразы, а также сделать так, чтобы подпись на обработку личной информации клиент ставил только после знакомства с политикой конфиденциальности.

Аудит не должен стать проблемой
То, что компания работает в соответствии с GDPR и защитила клиентскую информацию на должном уровне должно быть зафиксировано документально. Проверить выполнение требования с последующим отчетом может аудиторская проверка «Оценка воздействия на защиту данных» (DPIA). Таким образом, GlobTravel составили документ, в котором описаны предпринятые стратегии по защите информации о клиентах, и те, что планируется провести в будущем.

DPIA GlobTravel содержит такую информацию: с какой целью обрабатываются данные, резюме по необходимости и адекватности обработки, перечень лиц с доступом к сведениям, запросы к их хранению, анализ рисков и способы повышения степени защиты личной информации о клиенте, а также комплекс действий по ее защите, которые в ближайшем будущем планируют провести.

Готовиться к GDPR пора уже сегодня
Так, на примере одной компании мы описали, как фирмам, сотрудничающим со странами Европы, подготовиться к GDPR. По словам экспертов, другим фирмам, ориентированным, на европейцев, также стоит озадачиться подобной подготовкой. Преимуществ несколько - этот простой маневр приведет новых клиентов, так как это будет сигналом, что компания - надежный сервис, который заслуживает доверия, и одновременно сделает фирму привлекательным бизнес-партнером для других компаний.

Кроме того, благодаря соответствию GDPR, компания будет выгодно выглядеть на фоне конкурентов, так как, согласитесь, мало кому приятны, к примеру, звонки от незнакомых людей, из разговора с которыми становится понятно, что они откуда-то знают о вас больше, чем вам бы того хотелось.

Тем же фирмам, которые в силу разных причин не захотят работать в соответствии с GDPR, придется отказаться от европейских клиентов или же постоянно платить штрафы за нарушение закона.

Стоит ли бояться GDPR

Кажется, что главный вопрос, который мучает представителей постсоветских стран — «бояться или не бояться» данного положения. На самом же деле «страшным» является только то, что многие обсуждают эту тему именно в таком ключе.

Вам нечего бояться, если вы:

  • Не покупаете списки email адресов и не делаете холодных рассылок.
  • Открыто говорите о типах персональной информации, которую собираете, то есть предупреждаете посетителей сайта с помощью всплывающих окон о политике конфиденциальности (Privacy Policy), положении, описывающем все cookie-файлы (Use of Cookies, Navigational Information Statement). В этих документах человек сможет прочесть, какие именно персональные данные вы собираете, с какой целью, на какой срок, а также узнать о своих правах.
  • Не запрашиваете у пользователей ненужные для работы продукта или предоставления услуг данные.
  • Обеспечиваете должный уровень сохранности данных, то есть:стараетесь использовать шифрование чувствительных данных;
  • внимательно следите за тем, чтобы чувствительные данные не попадали в логи в чистом виде;
  • по возможности, ограничиваете доступ к продакшен-базе.
  • Предоставляете клиентам возможность «отписаться» от рассылок.

Еще одно заблуждение связано с тем, что главной целью GDPR является наложение административных штрафов на бизнес. При этом мало кто обращает внимание на то, что озвучив такие меры, GDPR вызвал переполох и заставил мировых лидеров (Google Inc.Hubspot Inc., Apple Inc.Amazon.com Inc.Atlassian Inc.) пересмотреть свои подходы к защите не только персональных данных, но и к обеспечению целостности и надежности хранения информации в целом.

Почему GDPR-ом интересуются не только в ЕС

Итак, давайте разберемся, кто же должен внедрять GDPR. Ознакомившись с текстом регламента, я пришла к выводу, что это должны быть компании, которые:

  • имеют постоянного представительства в ЕС;
  • не имеют постоянного представительства, но обрабатывают персональные данные людей (субъектов персональных данных), которые находятся в одной из стран ЕС и могут иметь гражданство другого государства;
  • сотрудничают с организациями, которые уже имплементировали GDPR и для сохранения своего статуса обязаны выбирать подрядчика по тому же принципу.

Очевидно, что такие условия помогут GDPR-у быстро и с легкостью распространиться далеко за пределы одного экономико-политического объединения. И, таким образом, вывести права человека на защиту персональных данных на новый уровень во всем мире.

С чего начать

Первое, что я советовал бы сделать, — все-таки прочитать положение и выделить главные моменты для своей организации. Во время изучения GDPR, мы обратили особое внимание на несколько пунктов:

  1. GDPR представил расширенную трактовку персональных данных, которая теперь включает в себя информацию, относящуюся не только к идентифицированному (identified) физическому лицу, но и к тому, которое можно идентифицировать по косвенным признакам (identifiable). Таким образом, концепция персональных данных дополнилась такой информацией, как Client ID и User ID (online identifier), месторасположением и другими факторами, которые имеют отношение к физическому, физиологическому, генетическому, экономическому, культурному и другим отождествлениям человека (личности). В общем этот пункт не вызвал особых проблем, а, скорее, внес ясность, которую мы постарались отразить в официальных документах компании (Privacy Policy, Navigational Information Statement).
  2. GDPR установил четкие требования к персональным данным. Они должны быть корректными, актуальными и собираться лишь в том количестве, которое необходимо для работы продукта, предоставления услуги, либо достижения любой другой цели, для которой они запрашивались. Также положение рекомендует сократить сроки хранения этой информации до минимума. Для этого стоит установить четкий временной промежуток, по истечении которого все данные будут пересматриваться (groomed) или удаляться. Этот вопрос вызвал немало споров внутри нашей компании, поскольку такой подход противоречил бытующему мнению, что любые данные — одинаково полезны. В результате мы пересмотрели объемы и сроки хранения персональной информации (а также сроки хранения логов, бекапов и информации в аналитических системах, Google Analytics) и отобразили эти изменения в политике хранения данных (Data Retention Policy).
  3. В регламенте есть интересная статья (№ 13, стр. 8), которая, если перевести дословно, говорит, что «регламент включает послабления относительно ведения учета для организаций с менее чем 250 сотрудниками». При этом каждое государство-член ЕС должно принимать необходимые меры по применению регламента на местах. В Польше, например, пытались использовать эту статью и освободить малый бизнес от необходимости соответствовать принципам GDPR, что прилежно обозначили в драфте польского Закона «О защите информации» (Data Protection Act, «DPA»). Но после многочисленных дебатов раздел убрали, а закон отправили на согласование.

Несмотря на существование этого пункта, я бы не советовал игнорировать тему GDPR только потому, что в вашей компании, скажем, 50 сотрудников. Напротив, лучше привлечь юристов, которые, изучив ваш конкретный случай, смогут дать дельный совет.

logo

https://gdpr.kasyanenko.com.ua/

logoГосударственная регистрация права собственности на основании договора ипотеки (с оговоркой об удовлетворении требований ипотекодержателя) может быть проведена, если отказ должника от получения письменного требования о выполнении нарушенного обязательства с предупреждением об обращении взыскания заверен курьером.

Об этом идет речь в постановлении Большой Палаты Верховного Суда от 4 июля по делу № 522/2732/16-ц.

В пересматриваемом деле суды сочли, что документы, на основании которых регистратор принял решение о государственной регистрации права собственности за кредитором отвечали пункту 46 Порядка государственной регистрации прав на недвижимое имущество и их обременений, статьям 19, 24 Закона «О государственной регистрации вещных прав на недвижимое имущество и их обременений», которые действовали на момент возникновения спорных правоотношений, поскольку от получения нотариально удостоверенного заявления об устранении нарушений обязательства должник отказался, что подтверждается отметкой работника курьерской службы.

Суды пришли к выводу, что отказ должника от получения письменного требования ипотекодателя о выполнении нарушенного обязательства и предупреждении об обращении взыскания на предмет ипотеки в случае невыполнения этого требования, заверенное работником курьерской службы, свидетельствует о надлежащем уведомлении должника и соблюдении требований Порядка.

Отметим, что регистрационные действия не всегда осуществляют в соответствии с законодательством. Поэтому важно отслеживать, что происходит с Вашей недвижимостью в реестрах. И в этом поможет удобный сервис SMS-маяк, который позволяет оперативно узнать об изменениях в реестре удобным способом: по смс, электронной почте или в личном кабинете.

Защита прав собственности на залоговое имущество
Юридическая компания «Касьяненко и партнеры»
www.kasyanenko.com.ua
+38 (067)239-93-88

 

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

04.07.2018 р. Справа N 522/2732/16-ц
  Провадження N 14-240цс18

Велика Палата Верховного Суду у складі: головуючого, судді - Князєва В. С., судді-доповідача - Ситнік О. М., суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г., учасники справи: позивачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, відповідачі: ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Управління державної реєстрації Головного управління юстиції в Одеській області, розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 листопада 2017 року в складі колегії суддів Мостової Г. І., Євтушенко О. І., Карпенко С. О., у цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Управління державної реєстрації Головного управління юстиції в Одеській області, про скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, установила:

У лютому 2016 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом, у якому зазначали, що 29 грудня 2011 року ОСОБА_3 за договором позики отримав від ОСОБА_7 грошові кошти в розмірі 1158506,50 грн. що еквівалентно 145000 доларам США.

На забезпечення виконання зобов'язань 29 грудня 2011 року ОСОБА_3 передав ОСОБА_7 квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору іпотеки.

29 грудня 2011 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, відповідно до якого визначено способи та порядок позасудового звернення стягнення не предмет іпотеки.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 29 грудня 2013 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 заборгованість за договором позики в розмірі 10010609 грн. проте під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_7 відмовився від позову.

14 листопада 2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно за ОСОБА_7 на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 29 грудня 2011 року зареєстровано право власності на спірну квартиру.

Позивачі зазначали, що ОСОБА_7 незаконно отримав у власність спірну квартиру та відчужив її за договором купівлі-продажу від 16 травня 2015 року ОСОБА_5, який, у свою чергу, 19 травня 2015 року уклав договір іпотеки з ОСОБА_6, за яким передав вказану квартиру в іпотеку. 24 грудня 2015 року ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу продав спірну квартиру ОСОБА_6 Вважали, що вказані правочини укладені з порушенням вимог законодавства, оскільки договір купівлі-продажу від 16 травня 2015 року, договір іпотеки від 19 травня 2015 року та договір купівлі-продажу квартири від 24 грудня 2015 року - фіктивні, тобто не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а мали на меті приховання незаконної реєстрації права власності на цю квартиру за ОСОБА_7.

Позивачі вказували, що факт одночасного укладення договору іпотеки та договору купівлі-продажу між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 свідчить про зловмисну домовленість між собою, спрямовану на незаконне позбавлення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1 та виселення його та членів сім'ї.

Крім того, звернення стягнення на предмет іпотеки відбулося із порушенням умов договору та вимог законодавства, яке полягало в тому, що ОСОБА_3 жодних письмових вимог від ОСОБА_7 про усунення порушень щодо виконання умов договору позики не отримував; у порушення пункту 8 договору про задоволення вимог іпотекодержателя ОСОБА_7 не надсилав жодних повідомлень про перехід до нього права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язань за договором позики; звернення стягнення на предмет іпотеки відбулося незважаючи на факт перебування квартири під арештом, який був незаконно знятий за рішенням суду, яке не набрало законної сили.

ОСОБА_3, ОСОБА_4 просили визнати незаконною та скасувати проведену реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_7; визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 16 травня 2015 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_5;визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 24 грудня 2015 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11 квітня 2017 року провадження у справі у частині позовних вимог до ОСОБА_7 закрито у зв'язку зі смертю.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12 квітня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції керувався тим, що посилання позивачів на порушення процедури позасудового врегулювання питання щодо звернення стягнення на предмет іпотеки є безпідставними; позивачі не надали доказів фіктивності укладених договорів; посилання на зловмисну домовленість є припущенням; обтяження у вигляді заборони було накладено в інтересах ОСОБА_7 для унеможливлення відчуження спірної квартири позивачами і скасування арешту на вказану квартиру - не порушувало права позивачів.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 29 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 залишено без задоволення, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 квітня 2017 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з таким висновком суду першої інстанції та вказав, що права позивачів не порушено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 листопада 2017 року касаційну скаргу представника ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_8 відхилено, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 12 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 29 червня 2017 року залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, суд касаційної інстанції керувався тим, що документи, на підставі яких реєстратором приймалося рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_7, відповідали пункту 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2013 року N 868 (Постанова N 868) (далі - Порядок N 868), який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин; від отримання нотаріально посвідченої заяви про усунення порушень зобов'язання ОСОБА_3 відмовився, що підтверджено відміткою працівника кур'єрської служби.

12 грудня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 листопада 2017 року з передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) (у редакції, чинній на час подання заяви про перегляд судових рішень) підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

На підтвердження зазначених підстав подання заяви про перегляд судового рішення ОСОБА_3 посилається на ухвали Вищого адміністративного суду України від 02 вересня 2015 року у справі N 820/19835/14, від 16 червня 2016 року у справі N 817/2199/15, від 29 червня 2016 року у справі N 826/14377/15; від 28 вересня 2016 року у справі N 826/14873/15 та постанову Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 11 квітня 2017 року у справі N 822/864/15 (Постанова N 21-1458а16, 822/864/15), у яких, на його думку, по іншому застосовані норми матеріального права, а саме: частина друга статті 9, частини друга, тринадцята статті 15 Закону України від 01 липня 2004 року N 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майна та їх обтяжень" (далі - Закон N 1952-IV), пункти 15 (Постанова N 868), 46 Порядку N 868 (Постанова N 868), стаття 84 Закону України від 02 вересня 1993 року N 3425-XII "Про нотаріат" (далі - Закон N 3425-XII) (у редакціях, що діяли станом на 14 листопада 2014 року).

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року N 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (Закон N 2147-VIII), яким ЦПК України викладено в новій редакції.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України в редакції вказаного Закону (Закон N 2147-VIII) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України в редакції Закону N 2147-VIII (Закон N 2147-VIII), заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у цивільних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

23 березня 2018 року Верховний Суд України передав заяву ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 листопада 2017 року до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 02 травня 2018 року відкрито провадження у справі.

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 360-2 ЦПК України у редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року, якщо судове рішення оскаржується з підстав неоднакового застосування однієї і тієї самої норми права судами касаційної інстанції різної юрисдикції, справа розглядається на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України. Засідання є правомочним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від загального складу кожної з відповідних судових палат Верховного Суду України.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України в редакції Закону N 2147-VIII (Закон N 2147-VIII), якщо цивільна справа за заявою про перегляд судових рішень Верховним Судом України відповідно до правил, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, повинна розглядатися на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України, - така справа після її отримання Касаційним цивільним судом передається на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2018 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки заява про перегляд подана ОСОБА_3 з підстав неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судами касаційної інстанції різної юрисдикції (цивільної та адміністративної), тому за правилами статті 360-2 ЦПК України у редакції до 15 грудня 2017 року справа повинна розглядатися на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України.

Заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у цивільних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (підпункт 1 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України в редакції Закону N 2147-VIII (Закон N 2147-VIII)).

Доводи, наведені в заяві про перегляд судових рішень

Як приклад неоднакового застосування судами касаційної інстанції частини другої статті 9, частин другої, тринадцятої статті 15 Закону N 1952-IV, пунктів 15 (Постанова N 868), 46 Порядку N 868 (Постанова N 868), статті 84 Закону N 3425-XII (у редакціях, що діяли станом на 14 листопада 2014 року), що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник наводить:

- ухвалу Вищого адміністративного суду України від 02 вересня 2015 року у справі N 820/19835/14;

- ухвалу Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2016 року у справі N 817/2199/15;

- ухвалу Вищого адміністративного суду України від 29 червня 2016 року у справі N 826/14377/15;

- ухвалу Вищого адміністративного суду України від 28 вересня 2016 року у справі N 826/14873/15.

Заявник також указує на невідповідність оскаржуваної ухвали суду касаційної інстанцій висновкам щодо застосування в подібних правовідносинах частини другої статті 9, частин другої, тринадцятої статті 15 Закону N 1952-IV, пунктів 15 (Постанова N 868), 46 Порядку N 868 (Постанова N 868), статті 84 Закону N 3425-XII (у редакціях, що діяли станом на 14 листопада 2014 року), викладеним у постанові Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 11 квітня 2017 року у справі N 822/864/15 (Постанова N 21-1458а16, 822/864/15).

Позиція Великої Палати Верховного Суду

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві доводи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 353 ЦПК України (тут і далі - у редакції, що діяла на момент звернення із заявою про перегляд судових рішень) Верховний Суд України переглядав судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктами 1, 4 частини першої статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, та невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

З метою встановлення неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, необхідно визначити, якими є судові рішення в подібних відносинах відповідно до пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України.

З аналізу глави 3 розділу V ЦПК України можна зробити висновок, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

У справі, яка переглядається, суди встановили, що 29 грудня 2011 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 укладено договір позики грошей, відповідно до якого ОСОБА_3 отримав у борг від ОСОБА_7 1158506,50 грн. які зобов'язався повернути до 29 грудня 2012 року. Вказаний договір було пролонговано до 29 грудня 2013 року.

Факт укладення вказаного договору сторонами не заперечувався.

29 грудня 2011 року на забезпечення виконання зобов'язання за договором позики укладено договір іпотеки, за яким ОСОБА_3 передав в іпотеку ОСОБА_7 нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1. Договір іпотеки посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Б. Н. В. за реєстровим N 1806.

Одночасно з укладенням договору позики грошей та договору іпотеки 29 грудня 2011 року сторони уклали договір про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно з пунктом 11 договору про задоволення вимог іпотекодержателя при зверненні стягнення на предмет іпотеки перехід права власності на предмет іпотеки відбувається після спливу 30-денного строку з моменту надіслання на адресу позичальника письмової вимоги про усунення порушення основного зобов'язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, у разі невиконання зазначеної вимоги, шляхом переходу права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя. Іпотекодавець надає згоду на таке набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, та у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником договору позики, додаткова згода іпотекодавця на набуття права власності іпотекодержателем на предмет іпотеки не потрібна (т. 2, а. с. 30).

07 квітня 2014 року ОСОБА_7 склав заяву про порушення ОСОБА_3 зобов'язання за договором позики від 29 грудня 2011 року та попередження про те, що у разі невиконання вимоги про повернення позики в розмірі 1158506 грн. 50 коп., право власності на предмет іпотеки перейде до нього відповідно до договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 29 грудня 2011 року.

Вказана заява посвідчена нотаріально, зареєстрована за N 523 та направлена на адресу ОСОБА_3, про що свідчить рекомендоване повідомлення кур'єрської служби "Weltex" від 05 травня 2014 року за N 00271510-AAWH із описом вкладеного, а саме "нотаріально посвідчена заява про виконання вимог та стягнення предмета іпотеки від 07 квітня 2014 року".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 відмовився від отримання вказаної кореспонденції, що підтверджено підписом кур'єра (т. 2, а. с. 79).

Зважаючи на викладене, колегія суддів суду касаційної інстанції погодилася з висновками судів попередніх інстанцій про те, що документи, на підставі яких реєстратором приймалося рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_7, відповідали пункту 46 Порядку N 868 (Постанова N 868), статтям 19, 24 Закону N 1952-IV, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин, оскільки від отримання нотаріально посвідченої заяви про усунення порушень зобов'язання ОСОБА_3 відмовився, що підтверджено відміткою працівника кур'єрської служби і позивачами вказана обставина не спростована.

Згідно зі статтею 84 Закону N 3425-XII нотаріус передає заяви громадян, підприємств, установ та організацій іншим громадянам, підприємствам, установам і організаціям, якщо вони не суперечать закону та не містять відомостей, що порочать честь і гідність людини. Заяви передаються поштою із зворотним повідомленням або особисто адресатам під розписку. Заяви можуть передаватися також з використанням технічних засобів. На прохання особи, що подала заяву, їй видається свідоцтво про передачу заяви.

Відповідно до пункту 46 Порядку N 868 (Постанова N 868), який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає:

1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги;

2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Згідно з вимогами статті 19 Закону N 1952-IV державна реєстрація прав проводиться, зокрема, на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до статті 24 Закону N 1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Суди зробили висновок, що відмова боржника від отримання письмової вимоги іпотекодавця про виконання порушеного зобов'язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги, засвідчена працівником кур'єрської служби, свідчить про належне повідомлення боржника і дотримання вимог пункту 46 Порядку N 868 (Постанова N 868).

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02 вересня 2015 року у справі N 820/19835/14, яка надана заявником для порівняння, суд касаційної інстанції погодився з висновком апеляційного суду про те, що повідомлення Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", яке не містить прізвища позивача або члена його сім'ї із зазначенням родинного зв'язку, не може вважатися належним доказом вручення позивачу вимоги про усунення порушення відповідно до пункту 46 Порядку N 868 (Постанова N 868) та статті 15 Закону N 1952-IV. Тобто не вбачається, що предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини є подібними зі справою, що переглядається.

Із ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2016 року у справі N 817/2199/15 вбачається, що, відмовляючи у позові, суди керувалися тим, що повідомлення про намір звернути стягнення на предмет іпотеки, яке є вимогою про усунення порушень кредитного договору від 16 листопада 2007 року, направлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" позивачу 24 грудня 2014 року рекомендованим поштовим відправленням з повідомленнями про вручення та містить вказівку про його отримання особисто позивачем 16 січня 2015 року. Разом з тим позивач надав до суду копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон, який містить відмітку про перетин ним 06 січня 2015 року кордону України з Республікою Польща та перебування поза межами території України до 17 жовтня 2015 року. Зазначене не може вважатися виконанням вимог пункту 46 Порядку N 868 (Постанова N 868) та статті 15 Закону N 1952-IV.

З аналізу зазначеної ухвали також не вбачається, що встановлені судом фактичні обставини є подібними зі справою, що переглядається.

Відповідно до наданих для порівняння ухвал Вищого адміністративного суду України від 29 червня 2016 року у справі N 826/14377/15 та від 28 вересня 2016 року у справі 3826/1873/15 суд касаційної інстанції залишив без змін постанови апеляційного суду з огляду на те, що на порушення пункту 46 Порядку N 868 (Постанова N 868) державним реєстратором при прийнятті спірного рішення не перевірено надходження до позивача як іпотекодавця від іпотекодержателя іпотечного повідомлення з вказівкою на загальну суму боргових зобов'язань та граничний строк погашення боргових зобов'язань.

У зазначених ухвалах убачаються інші підстави для відмови у позові, оскільки у справі, що переглядається, суди керувалися тим, що позивач відмовився від отримання нотаріально посвідченої заяви про усунення порушень зобов'язання, а у наданих для порівняння - отримання чи неотримання попередження не підтверджено жодним чином.

На підтвердження своїх доводів про те, що судові рішення у справі не відповідають викладеним у постанові Верховного Суду України висновкам щодо застосування в подібних правовідносинах норм матеріального права, заявник посилається на постанову Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 11 квітня 2017 року (Постанова N 21-1458а16, 822/864/15) у справі N 822/864/15.

У зазначеній постанові Верховний Суд України зробив висновок, що підтвердженням отримання позивачем письмової вимоги банку, яка пересилалася поштою рекомендованим листом, а отже, й завершення 30-денного строку з моменту її отримання, має бути повідомлення про вручення поштового відправлення, вручене та оформлене відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року N 270, та Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 12 травня 2006 року N 211.

Як установили суди, таке повідомлення, як і документ про оплату послуг пересилання поштового відправлення, банк разом із іншими документами для проведення державної реєстрації права не подав. Тобто вимоги Порядку N 868 щодо надання документа, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником письмової вимоги іпотекодержателя, не виконано. Тому державна реєстрація за банком права власності на земельну ділянку за неподання для цього передбачених пунктом 46 Порядку N 868 (Постанова N 868) документів проведена державним реєстратором без дотримання положень статей 9 та 15 Закону N 1952-IV, а отже, рішення зазначеного суб'єкта владних повноважень від 09 лютого 2015 року N 19199600 про реєстрацію права власності є протиправним.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що відсутні підстави для висновку про невідповідність ухвали суду касаційної інстанції, про перегляд якої подано заяву, висновкам, викладеним у наданій заявником постанові Верховного Суду України, щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки правовідносини у справах не є подібними.

За змістом статті 3605 ЦПК України суд відмовляв у задоволенні заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Керуючись підпунктом 1 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду постановила:

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 листопада 2017 року відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя В. С. Князєв
Суддя-доповідач О. М. Ситнік
Судді: Н. О. Антонюк
  С. В. Бакуліна
  В. В. Британчук
  Д. А. Гудима
  В. І. Данішевська
  О. С. Золотніков
  О. Р. Кібенко
  Л. М. Лобойко
  Н. П. Лященко
  О. Б. Прокопенко
  Л. І. Рогач
  І. В. Саприкіна
  О. С. Ткачук
  В. Ю. Уркевич
  О. Г. Яновська

http://jurliga.ligazakon.ua/news/2018/7/20/171267.htm

iflr1000-logoЮридична компанія «Касьяненко і Партнери» увійшла до списку всесвітнього рейтингового видання IFLR1000 https://www.iflr1000.com/Firm/Kasyanenko-Partners-Ukraine/Profile/28528#profile

IFLR1000 – це спеціалізоване юридичне видання, яке включає в себе перелік провідних світових фінансових і корпоративних юридичних фірм та окремих юристів. Від започаткування у 1990 році і до сьогодні видання співпрацює з юридичними компаніями у більш ніж 120 країнах світу. Головні офіси знаходяться у Великій Британії, США та Гонг Конгу (КНР).

IFLR1000 здійснює комплексну роботу щодо оцінювання та класифікації юридичних фірм та юристів за сферами практики в межах кожної країни. Основними галузями права, досліджуваними рейтингом IFLR1000, є діяльність юридичних фірм у питаннях діяльності банків і банківської справи, ринків капіталів, M&A (злиття та поглинання), проектного фінансування, реструктуризації та неплатоспроможності. У деяких країнах особлива увага видання присвячена деривативам, регулюючим та інвестиційним фондам для фінансових послуг.
images2018Керуючий партнер юридичної компанії «Касьяненко і Партнери» Дмитро Касьяненко також увійшов до списку всесвітнього рейтингового видання IFLR1000. https://www.iflr1000.com/Lawyer/Dmytro-Kasyanenko/Profile/57970#profile

Рейтингову оцінку Юридичної компанії «Касьяненко і партнери» здійснено на основі доказів супроводжування нами транзакцій протягом останнього року, проведено аналіз партнерів та дослідженні відгуків експертів, якими виступають корпоративні клієнти.

Окрім цього, IFLR1000 забезпечує постійні огляди діяльності кожної юридичної фірми, аналіз ринкових тенденцій та новин в межах певної країни, висвітлюючи при цьому особливості галузі практики, галузеві та географічні сили, відгуки клієнтів і колег та, власне, результати транзакційної роботи.

IMG 0319logoПока валютные заемщики отстаивали в судах свои права в борьбе с банковской системой Украины, не успев смириться с повышением курса долара США болем, чем в 5 раз с 2008 года, народный депутат БПП Довбенко Михаил Владимирович зарегистрировал в Раде законопроект «Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» № 6027-д от 31.07.2017 года.

Итак, вкратце об очередных нововведениях не в пользу заемщиков, которые Рада во втором чтении приняла 03 июля 2018 года по инициативе доверенного лица нашого президента.

Предлагаемыми изменениями в ч.1 ст. 559 ГК Украины (прекращение поручительства) поручительство прекращается с прекращением обеспеченного им обязательства. В случае изменения обязательства без согласия поручителя, вследствие чего увеличился объем ответственности должника, такой поручитель несет ответственность за нарушение обязательства должником в объеме, который существовал до такого изменения обязательства. То есть в случае изменения обязательства заемщика без согласия поручителя, вследствие чего увеличился объем его ответственности, поручительство будет прекращаться не в полном объеме, а лишь в части такого увеличения. При этом поручитель будет и дальше нести солидарную с должником ответственность в рамках обязательства, существовавшего до его изменения.

«Банковские новеллы» в ч. 4 ст. 559 ГК Украины отставят лишь в воспоминании возможность прекращения поручительства по истечению шестимесячного срока с момента наступления у банка права досрочного возврата задолженности, так как согласно новой редакции ч. 4 ст. 559 ГК Украины срок будет устанавливаться в пределах общего срока исковой давности - т.е. 3 лет.

Для поручителей в принципе не оставили путей отступления и решили также дополнить ст. 559 ГК Украины частью 5, которая предусматривает, что «ликвидация должника-юридического лица не прекращает поручительство, если до момента прекращения должника-юридического лица кредитор обратился в суд с иском к поручителю в связи с нарушением таким должником обязательства» что абсолютно противоречит ст. 609 ГК Украины, чогласно которой обязательство прекращается ликвидацией юридического лица.
Статья 1281 ГК Украины также изменена и теперь изложена так: «Кредитору наследодателя принадлежит предъявить свои требования к наследникам, принявшим наследство, не позднее шести месяцев со дня получения наследником свидетельства о праве на наследство на все или часть наследственного имущества, независимо от наступления срока требования . Если кредитор наследодателя не знал и не мог знать о принятии наследства или о получении наследником свидетельства о праве на наследство, он вправе предъявить свои требования к наследнику, который принял наследство в течение шести месяцев со дня, когда он узнал о принятии наследства или о получении наследником свидетельства о праве на наследство». Вопрос в том, как скоро Банк «узнает» о смерти своего заемщика и заявиться к его наследникам: через 5 или через 10 лет? В любом случае, подобная банковская бездеятельность, законодателем, судя по всему, поощряется.

Коснуться изменения также и Закона Украины «Об ипотеке». В частности, предлагаемыми изменениями усовершенствуется механизм внесудебного взыскания на предмет ипотеки. Так, согласно правок в указанный нормативно-правовой акт, договор об удовлетворении требований ипотекодержателя или ипотечный договор с соответствующей оговоркой является правоустанавливающим документом, подтверждающими право собственности ипотекодержателя на предмет ипотеки, что, в свою очередь, дает ипотекодержателю полное право не неся финансовых и временных затрат безпроблемно зарегистрировать за собой право собственности на предмет ипотеки либо же продать его в пользу третьего лица. Право собственности ипотекодержателя на предмет ипотеки согласно новой редакции ст. 37 Закона Украины «Об ипотеке» возникает с момента государственной регистрации права собственности ипотекодержателя на предмет ипотеки на основании договора об удовлетворении требований ипотекодержателя или ипотечного договора с соответствующей оговоркой.

Согласованными с правовыми позициями Верховного Суда Украины являются также изменения в статью 39 Закона Украины «Об ипотеке» об обязательном указании в решении суда о взыскании на предмет ипотеки цены, по которой он передается в собственность ипотекодержателя, но ЛИШЬ приналичии ходатайства об определении судом такой цены или минимальная цена, по которой предмет ипотеки может быть реализован ипотекодержателем. Также предлагается предоставить суду право по заявлению ипотекодержателя одновременно выносить решение о выселении всех жителей с предмета ипотеки.

При этом при определении судом способа реализации предмета ипотеки путем проведения публичных торгов цена предмета ипотеки в решении суда не указывается и определяется при его принудительном исполнении на уровне не ниже обычных цен на этот вид имущества на основании оценки, проведенной субъектом оценочной деятельности или независимым экспертом на стадии оценки имущества при проведении исполнительных действий.

Статья 49 Закона Украины «Об ипотеке» в редакции Законопроекта предусматривает право Ипотекодержателя на стадии реализации предмета ипотеки приобрести не по первичное цене объекта недвижимости, а по его уцененной стоимости за результатами назначения повторных либо же третьих торгов (то есть стоимостью на 20% дешевле после вторых несостоявшихся торгов и на 30 % - после третьих). Таким образом, задолженность должника по кредитному договору даже в случае реализации залога может остаться не закрытой, а у кредитора будет право на обращение в суд с иском о взыскании остатка долга по основному обязательству.

Также внесены изменения в Закон Украины ««О государственной регистрации вещных прав на недвижимое имущество и их обременений». Так, согласно новой редакции ст. 24 данного Закона наличие обременений на имуществе не являются больше основанием для отказа гос. регистратору в регистации за ипотекодержателем права собственности на залоговое имущество в соответствии с оговоркой об удовлетворении требований ипотекодержателя или договора об удовлетворении требований ипотекодержателя (т.е. взыскании на залог во внесудебном порядке).

Подводя итоги и судя по изменениям в национальное законодательство, принятых ВРУ, а также выводов по соответствию Конституции правок в законодательные акты, «улучшений уже сегодня» кредитным заемщикам не видать, как и конвертации по курсу 5,05.
И поскольку милости ни от нашего неуважаемого законодателя, ни от господина президента валютным заемщикам ждать не следует, спасение утопающих в валютной кабале, увы, по-прежнему остается делом рук самих утопающих.

Выводы и рекомендации от Касьяненко Дмитрия:

Конечно, долги нужно отдавать. И лучше делать это, не доводя до регистрации вещных прав на недвижимое имущество и потери имущества. Но если вдруг вы узнали о том, что ваше дело в суде, ваш залог переоформили или выставили на продажу, я советую не терять самообладания, подготовить все документы, проконсультироваться со специалистами и смело отстаивать свои права на свое имущество в судебном порядке.
Как минимум проконсультируйтесь с профильным юристом у которых есть многолетняя соответствующая практика по банковским спорам, а лучше поручите ему вести ваше дело.

Юридическая компания «Касьяненко и партнеры»
Управляющий партнер Дмитрий Касьяненко

Юридическая консультация по всей Украине
www.kasyanenko.com.ua
+3 8 (067)239-93-88

IMG 0319

Як відмінити результати голландського аукціону ?
Як скасувати аукціон з продажу активів ?
Як не допустити переоформлення предмету застави після проведення голландського аукціону?
Як зберегти майно у власності у процедурі голландського аукціону?

Практичні поради від керуючого партнера Юридичної компанії «Касьяненко і Партнери» Касьяненка Дмитра .

Якщо клієнт вибирає правильну тактику захисту, то в такому випадку шанси зменшити боргове навантаження по простроченому кредиту та зберегти майно від викупу на голландському аукціоні зростають до максимуму, говорить керуючий партнер Юридичної компанії Касьяненко і партнери Дмитро Касьяненко.

Голландські аукціони - це один із різновидів аукціонів. На відміну від англійських аукціонів де учасники поступово підвищують ціну своєї пропозиції , голландські аукціони працюють з пониженням ціни. Під час аукціону ціна автоматично знижується, аж поки хтось з учасників це зниження не зупинить. Це означатиме, що він готовий купити лот за цю суму.

Одним з «підводних каменів» практики голландських аукціонів є можливість появи «незапланованих» учасників, в тому числі фізичних осіб. Вони можуть встигнути зупинити торги своєю пропозицією та змінити правила гри для інших учасників, які все ще хотіли б заявити право на викуп лоту. Останнє, в свою чергу, може ускладнити можливість викупу активу самим же боржником, який скористався послугами професійної компанії-учасника торгів. Так, за тим учасником, який зупинив торги, залишається право підвищити вартість лоту, на яку може погодитись інший з учасників. При цьому, крок підвищення не пов'язаний з розмірами початково визначених кроків, тому інші учасники не завжди можуть спрогнозувати хід підвищення вартості лоту, а, відтак, і хід аукціону взагалі.

Справа в тому, що реальну ціну кредитних зобов’язань (або просто боргів) визначити дуже важко. Тому зараз торги починаються з номінальної ціни (вартості заборгованості по кредиту). Якщо аукціон не відбувається, лот виставляють ще раз, але вже на 10% дешевше. Так лот може виставлятися 2, 3, 5, 8 разів. І продаж одного лоту іноді триває місяці.
“Голландці” допоможуть скоротити цей період. Весь період зниження тепер займе лише 5-6 годин. За цей час від 100% вартості починається пониження по 1% за крок, і аж до 80 кроків. При проведенні аукціону має місце публічна оферта, тобто пропозиція укласти договір купівлі - продажу аукціонного лоту на певних умовах, адресована невизначеному колу осіб.

До Юридичної компанії «Касьяненко і партнери» звертаються клієнти, з проханням зберегти майно, що є в їх власності та не допустити його викуп колекторами, або шахраями. Недосконала система голландського аукціону, або як не допустити викуп прав вимоги за кредитним договором третіми особами ( не власниками майна) або шахраями, саме з такими питаннями до нашої юридичної компанії звертаються позичальники. Адже наслідком викупу майнових прав вказаними особами за кредитним договором буде переоформлено право власності заставного майна, по спрощеній процедурі відповідно до ЗУ «Про іпотеку», на користь третіх осіб – шахраїв або колекторів. В результаті чого, законний власник позбавиться прав власності на своє майно, а в подальшому виселення, або позбавлення права користування.

Якщо кредитний портфель вже виставлений Фондом гарантування вкладів на продаж, власнику заставного майна потрібно визначитися з моделлю поведінки. Вона, звичайно, буде залежати від конкретної ситуації, але в цілому, з досвіду юристів «Касьяненко і партнери», треба починати з наступних дій.

Оскарження голландського аукціону

Скарга подається до Комісії фонду з гарантування вкладів, а також ліквідатору банку безпосередньо учасником відкритих торгів (аукціону), власником майна, позичальником, поручителем, особою яка зареєстрована, або проживає в іпотечній квартирі який вважає, що його права можуть буди порушені порушено.

В основному Касьяненко і партнери скасовують рішення через наявність технічних проблем або коли інформація про лот у паспорті відображена некоректно, не відповідає реальному стану, або порушення умов діючого законодавства. Після розгляду скарги Комісією, у разі відмови в її задоволенні та в залежності від прийнятого рішення, ЮК Касьяненко і партнери направляють справу до суду. За результатами розгляду справи в суді, може бути винесено рішення про скасування голландського аукціону.

Існує багато законних способів блокування процессу продажу кредитного портфелю на голландському аукціоні. Але потрібно розуміти, як їх застосовувати в тій чи іншій конкретній ситуації. Всі вони повинні відповідати чинному законодавству і бути належним чином оформленими, інакше будуть відхилені як комісією по розгляду скарг при ФГВФЛ, так і судом. Тому краще, якщо справою буде займатися фахівець.

Найпоширеніші практики з яких Юридична компанія Касьяненко і партнери скасовує результати голландського аукціону:
1. переможець торгів є фінансовим поручителем;
2. на майні наявне обтяження (рішенням суду заборонено його відчужувати, реєстрація неповнолітніх);
3. банк не мав права власності на лот/ відсутність правоустановчих документів;
4. невірна/некоректна інформація у паспорті про лот.
5. різниця між найвищою пропозицією переможця та наступноюменша ніж 1 крок аукціону;
6. комісія приймає рішення про скасування результатів, навіть якщо скаржник про це не просив, через: не підписання договору сторонами у зазначений термін.

Ми вирішили поділитися найкращими на нашу думку рішеннями Комісії з розгляду скарг щодо процедур голландського аукціону за період 2018 року, з яких найцікавішими є витягами з питань скасування рішень аукціонів, повідомив Дмитро Касьяненко.

Протокол Рішення та скарги

08.06

5 – відсутність права власності на лот у банку;

9- наявність обтяження на майні – рішенням суду заборонено  відчужувати право вимоги по кредитам;

10 – частина лоту – іпотека - рішенням суду була припинена, тому загальна вартість знизилась, скаржник просить скасувати результати.

05.06

3 – переможець є одним із майнових поручителів по зобов’язанню, що входить у лот.

18.05

3 – протягом зазначеного терміни сторони не уклали договір, хоча переможець сплатив 100% суми.

11.05

3 – скасували результати аукціону через відсутність майна на зазначеній земельній ділянці -«замість нього на земельній ділянці знаходиться неузаконена самобудова;»;

4 - скасували результати аукціону через відсутність повноважень для укладання договору купівлі – продажу  уповноваженою особою на ліквідацію банку.

5- скасували результати аукціону через  те, що  переможець є іпотекодавцем за договором іпотеки, що входить у лот.

27.04

6- до моменту укладання договору купівлі – продажу виявлено арешт на майно, це НЕ зазначили у паспорті;

13 – банк, який продавав активи на аукціоні НЕ є власником майна.

18.04

3 – до моменту укладання договору купівлі – продажу прав вимог та договорів про відступлення прав за іпотекою, з’ясувалось, що заборгованість за лотом зменшилась на 70% ;

5 - скаржник хотів брати участь у аукціоні, але через некоректну інформацію у паспорті щодо лоту не міг прослідкувати дати його проведення тому результати аукціону скасували;

8 – після перемоги у аукціоні скаржник дізнався, що у квартирі, яка була лотом, зареєстровані неповнолітні;

21  - реєстрація у квартирі неповнолітніх;

23 -  скаржник попросив продовжити строк підписання договору, адже основна частина  суми була сплачена, інший платіж був затриманий банком. Однак комісія виявила підстави для скасування результатів аукціону.

12.04

3 -  скаржник попросив завершити проведення аукціону , так як уже є переможець, але банк не встиг до 18 години опублікувати з ним договір на сайті ЕТС. Комісія вирішила «Направити пропозицію щодо скасування електронних торгів з продажу лотів…. для розгляду виконавчою дирекцією Фонду»;

14 – нотаріус відмовився від посвічення договору купівлі – продажу через помилку у номері кредитного договору, який був лотом;

18 – скаржник купив лот, але коли намагався отримати Витяг з Державного земельного кадастру встановив, що там зареєстроване право приватної власності інших осіб;

6.04

2 - недостовірна інформація у паспорті щодо заставного майна;

4 - банк та переможець просять про продовження терміну для підписання договору, щоб зібрати необхідні документи – однак комісія приймає рішення про скасування результатів.

10- банк та переможець просять про продовження терміну для підписання договору, щоб зібрати необхідні документи – однак комісія приймає рішення про скасування результатів.

23.03

6 – некоректно працювала система;

10 – наявний арешт майна та прописка неповнолітньої дитини у придбаному лоті.

14.03

1 – банк та переможець просять продовжити строки для підписання, щоб зібрати необхідні документи, а комісія приймає рішення про скасування результатів;

6 – наявність забезпечення за кредитним, з якогоскладається лот. При цьому, лот був виставлений на продаж без забезпечення;

9 – арешт майна боржника + рішення суду про заборону відчуження майна;

12 – на майно банку наклали арешт, рішенням суду арешт скасували, потреба у продажі майна відпала. Тому банк попросив скасувати результати;

14 – було встановлено, що право вимоги за кредитним договором від, з якогоскладається лот, не забезпечений іпотекою;

06.03

9 – скаржник просить продовжити строки через неможливість прибуття, комісія прийняла рішення про скасування результатів;

10 – у квартирі, яка є частиною лоту зареєстрована малолітня;

11 – лот має на собі велику заборгованість (по газу), це не було зазначено у паспорті лоту і банк відмовляється її сплатити, тому скаржник попросив  скасувати результати;

2.03

1 – переможець є одночасно є фінансовим поручителем 1 із кредитів;

2 – переможець торгів не виходив на зв’язок, не підписав договір ;

8 -  переможець аукціону одночасно є майновим поручителем за кредитним договором;

12 – у базі сайту не відображено ім’я переможця, але його можна відслідкувати через Реєстр цінових пропозицій, але комісія прийняла рішення про  скасування результатів;

13 – право на лот не належали боржнику(банку);

23 – прохання продовжити  строки, щоб зібрати певні документи але комісія прийняла рішення про скасування результатів.

27.02

2 -  у квартирі, з якої складається лот, зареєстрована неповнолітня дитина;

5 – банк не мав права власності на лот;

12 – у внутрішньому паспорті активу була допущена помилка – невірно вказано забезпечення за кредитним договором (вказано земельні ділянки, які вже реалізовано);

20 – переможець одночасно є фінансовим поручителем за договором поруки.

06.02

8 - відсутність достовірної інформації у паспорті лоту;

14 –відсутність у уповноваженої особи Фонду на ліквідацію повноважень на укладення договору купівлі-продажу.

23.01

1 – лот не відповідає опису; існує велика заборгованість комунальним службам;

5 – наявність обтяження на лоті;

7 - наявність обтяження на лоті – скаржник просить відтермінувати строк підписання договору, але Комісія приймає рішення   про скасування результатів;

18 – невідповідність площі земельної ділянки, яка зазначена у договорі іпотеки та публічному паспорті активу;

20 – банк не має права власності на лот.

17.01

7 – банк не володіє правом власності на лот;

14 – відсутністю кадастрового номеру земельної ділянки.

11.01

2 – наявність обтяження на майні;

4 – скаржник виявив арешт майна.

5 – переможець торгів не вніс вчасно кошти на рахунок, банк просить продовжити терміни, а комісія приймає рішення про – СКАСУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ.

6 – скаржник виявив арешт майна

8 – різниця між найвищою пропозицією переможця та наступноюменша ніж 1 крок аукціону;

16 – реєстрація у квартирі неповнолітніх.

10.01

2 - скаржника, не має можливості оформити договір купівлі-продажу у нотаріуса через відсутність витягу щодо земельної ділянки. Скаржник попросив скасувати результати.

11 – попросили продовжити термін укладання договору, а Комісія скасувала результати.

17 – розміщена недостовірна інформація про предмет проведення електронних торгів та/або лот;  під час підготовки договору про відступлення прав виявили, що забезпечення по договорам було продане на аукціонах;

18 - а різниця між найвищою закритою ціновою пропозицією та  наступною ціновою пропозицією складає менше ніж 1 крок аукціону;

24 -  рішенням суду існує загроза втрати забезпечення за кредитним договором, скаржник просить скасувати результати.

Зазначено недостовірну інформацію в лоті електронних торгів

1. До Фонду надійшла скарга ТОВ «ХХХХ» від 06.2018 р. № Х стосовно електронних торгів з продажу активів (майна), що обліковуються на балансі ПАТ «ВіЕйБі Банк», які відбулися 05.2018 р. За інформацією скаржника: на сайті оператора електронного майданчика була розміщена• недостовірна інформація про предмет проведення електронних торгів та/або лот; ТОВ «ХХХХ» 06.2018 року звернулося з відповідною заявою до уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» в якій було детально описано невідповідність інформації про предмет проведення електронних торгів та/або лот,в будинках зазначених банком в публічному паспорті торгів в якості забезпечення, по квартирах номери квартир дублюються.

За результатами розгляду зазначеної заяви Уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» повинна була або звернутися до ФГВФО з клопотанням щодо продовження строку укладення договорів відступлення прав вимоги, або інформувати про це Фонд для розгляду питання щодо скасування відповідних відкритих торгів (аукціону).

2. До Фонду надійшла скарга стосовно електронних торгів з продажу активів (майна), що обліковуються на балансі ПАТ «ПтБ», які відбулися 06.2018 р. За інформацією скаржника на сайті оператора електронного майданчика розміщено недостовірну інформацію про предмет проведення електронних торгів: 10 не зазначено про існування двох судових процесів щодо предмета• іпотеки, в т.ч. про визнання іпотечного договору недійсним через порушення права малолітньої дитини; квартира придбана не за кредитні кошти;• предмет іпотеки – єдине житло;• недійсний розмір застави – фактична загальна площа квартири• відповідно даним технічного паспорту ХХ,6 м 2 , а зазначена площа ХХ,6 м 2 ; у квартирі зареєстровані та проживають внутрішньо переміщені• особи – малолітня та неповнолітня дитини.
3. До Фонду надійшов лист уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» від 13.06.2018 р. № 3-390000/4762 стосовно електронних торгів з продажу активів (майна), що обліковуються на балансі банку (лот № ХХХХХХ), які були проведені 25.04.2018 р. 16.05.2018 р. АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» отримав від переможця електронних торгів сплачені ним кошти за лот № ХХХХХХ в повному обсязі. Із-за технічної помилки при підготовці ВПА та ППА, була невірно відображена інформація на сайті Prozorro, а саме невірно зазначено номер кредитного договору – № ХХХХХ2007 р. (вірний № ХХХХХХХ.2007 р.).
4. До Фонду надійшов лист ХХХХ відХХХХХ2018 р. № ХХХХстосовно електронних торгів з продажу активів (майна), що обліковуються на балансі ПАТ «ПтБ» (лот № ХХХХ), які були проведені ХХ.05.2018 р. За інформацією скаржника: товариство стало переможцем електронних торгів з продажу лоту• № ХХХХХХ06.2018 р. йому стало відомо що відомості про лот не• відповідають дійсності, оскільки не містять посилання на Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від ХХ.11.2012 р., яка винесена ДВС Солом’янського районного управління юстиції; зазначений арешт перешкоджає розпорядження майном, що• робить не доцільним укладення угоди з його придбання.

Відсутність у банку документів
1. До Фонду надійшла скарга ОСОБИ_1 від 05.2018 р. б/н стосовно електронних торгів з продажу активів (майна), що обліковуються на балансі АТ «Дельта Банк», які відбулися 04.2018 р. За інформацією скаржника йому не вдалося укласти договори купівлі-продажу земельних ділянок, які входять до складу лотів, через відсутність у АТ «Дельта Банк» правовстановлюючих документів на такі земельні ділянки.

Наявні судові справи

1. До Фонду надійшла скарга ТОВ «ХХХХХ» від 06.2018 р. б/н стосовно електронних торгів з продажу активів (майна), що обліковуються на балансі ПАТ «БАНК ФОРУМ» (, які відбулися 05.2018 р. За інформацією скаржника, ТОВ «ХХХХХ» визнано переможцем зазначених електронних торгів, проте, йому стало відомо про те, що договір іпотеки, який був укладений в якості забезпечення за кредитним договором, право вимоги за яким входить до складу лоту, визнаний припиненим на підставі рішення суду

2. До Фонду надійшла скарга ОСОБИ_3 від 05.2018 р. б/н стосовно електронних торгів з продажу активів (майна), що обліковуються на балансі ПАТ «КБ «НАДРА», які заплановані на 08.2018 р.
Скаржник просить:
• зробити рецензування оцінки лоту;
• зменшити початкову вартість лоту (1 % від• початкової ціни);
• внести в публічний паспорт активу за лотом;
• наведену у скарзі інформацію;
• внести в публічний паспорт активу за лотом
• інформацію про те, що предмет іпотеки за договором вибула з власності іпотекодавця;
• внести в публічний паспорт активу за лотом
• інформацію про те, що в предметі іпотеки за договором зареєстрована та проживає дитина


Висновки і рекомендації від Касьяненка Дмитра

Звичайно, борги потрібно віддавати. І краще робити це, не доводячи до голландського акціонду. Але якщо раптом ви дізналися про те, що ваш кредитний портфель, разом із заставним майном виставлений на продаж Фондом гарантування вкладів, я раджу не втрачати самовладання, підготувати всі документи, проконсультуватися з фахівцями та сміливо відстоювати свої права на своє майно, оскаржувати дії Фонду гарантування та Банку. Як мінімум проконсультуйтеся з профільним юристом, а краще доручіть йому вести вашу справу.


Юридина компанія «Касьяненко і партнери»
Керуючий партнер Дмитро Касьяненко
www.kasyanenko.com.ua

+38 (067)239-93-88

 

h6
+38 (044) 209-50-69
+38 (067) 239-93-88
E-maillaw@kasyanenko.com.ua
Адресул. Владимирская, 40/2