h6

Публикации

logoВ 2017 году Унаверсал Банк обратился в суд с иском о взыскании долга по кредитному договору, в соответствии с которым было передано 520 000 дол.США. В обеспечение возврата кредита Универсал Банк привлек дополнительных поручителей и взял в ипотеку имущество заемщика.

На момент обращения Универсал Банка в суд к заемщику и поручителям, размер долга, в связи с увеличением курса доллара США к гривне, составлял приблизительно 800 000 дол.США, что по курсу НБУ на сегодня составляет приблизительно 22 400 000 грн. При этом сумма полученного кредита в 2008 году по курсу НБУ была намного меньше и составляла 2 500 000 грн. , что на тот момент равнялось 520 000 дол.США, пояснил Управляющий партнер Юридической компании «Касьяненко и Партнеры» Дмитрий Касьяненко.

В Юр. компании Касьяненко и партнеры отметили , что отстаивая интересы своего клиента они добились позитивного результата для своего клиента, доказали необоснованность исковых требований и отсутствие правовых оснований для взыскания задолженности с клиента юр.компании. Суд отказал Универсал Банку в удовлетворении исковых требований за недоказанностью. Как оказалось Универсал Банк не смог доказать наличие долга у клиента юр. компрании Касьяненко и партнеры.

reshenie universal123

Мы будем рады помочь всем, кто оказался в данной ситуации, окажем необходимую юридическую помощь и поддержку.

Договориться о встрече с юристом Вы можете по телефону (067) 239-93-88. Все документы анализируются нами в течении 2-х дней, определяем юридические механизмы, а также позитивные стороны для клиента, после чего формируем смету защиты Ваших интересов и подписываем с Вами договор оказания юридических услуг.

Все остальное мы делаем сами, без вашего участия. Если Вы находитесь в Киеве , то можете приехать к нам в офис, если Вы из другого города, то документы можете передать по электронной почте или отправить курьерской доставкой по адресу нашего офиса: 01034, г. Киев, ул. Владимирская, 40/2 офис 24 (станция меторо Золотые Ворота).

При себе необходимо иметь следующие документы:

1. Кредитный договор с Банком.
2. Все дополнения к кредитному договору с Банком.
3. Ипотечный договор с Банком.
4. Все дополнения к ипотечному договору с Банком.
5. Договора поручительства с Банком.
6. Все дополнительные соглашения к договору поручительства с Банком.
7. Все графики Банка
8. Все договора реструктуризации (если такие были).
9. Фотокопии материалов судебных дел, если такие есть (от первой до последней страницы). Данный документ мы можем взять сами в суде!
10. Фотокопии материалов исполнительно производства (от первой до последней страницы. Данный документ мы можем взять сами в исполнительной службе!
11. Выписки из банка по вашему кредитному договору, по всем счетам, за весь период действия кредитного договора с момента подписания, по сегодняшний день.


Тел.: 067 239-93-88 Тел.: (044) 209-50-69
E-mail: Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

logo

Проблеми з фіскальними органами?

Податкова перевірка?

Отримали податкове повідомлення-рішення?

Вас викликає слідчий?

Клієнту ЮК «Касьяненко і партнери», який є суб'єктом підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку за ставкою 5% (третя група), було протиправно визначено суму податкового зобов'язання за земельним податком з фізичних осіб. Як зазначав ГУ ДФС, сума податкового зобов'язання із земельного податку визначена на підставі пункту 286.5 статті 286 ПК України за користування земельною ділянкою, що знаходиться під належним позивачу нежилим приміщенням.

Однак, контролюючий орган не дослідив та помилково визначив обов’язок за сплати земельного податку землекористувачеві, який використовує належне йому нежитлове приміщення та земельну ділянку під ним для провадження господарської діяльності, оскільки підпунктом 4 пункту  297.1  статті  297 ПК  платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності і земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності.

При цьому, комплексний аналіз положень земельного (ст. 120 ЗКУ) та податкового законодавства (ст. 269, 271, 297 ПКУ ) показав, хто саме є платником земельного податку, що є об'єктом оподаткування, з якого моменту виникає (набувається, переходить) обов'язок сплати цього податку, умови та підстави сплати цього платежу у разі здійснення господарської діяльності або вчинення правочинів із земельною ділянкою чи будівлею (її частиною), які на ній розташовані. Оскільки податковим органом не було доведено протилежне та не наведено правових підстав законності нарахованого земельного податку, юристи ЮК «Касьяненко і партнери» в судовому порядку домоглися ухвалення позитивного рішення на користь Клієнта та скасування протиправного ППР.

Тел.: 067 239-93-88 Тел.: (044) 209-50-69
E-mail: Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра., Skype: dkasyan99

 

 

 

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 вересня 2018 року № 826/13804/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2 доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_2 (надалі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив суд визнати протиправними та скасувати:

- податкового повідомлення-рішення №45273-1305 від 28.04.2017;

- податкової вимоги №69157-17 від 30.08.2017;

- рішення про опис майна в податкову заставу №69157/17-11 від 30.08.2017.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 25.05.2018, вказану справу передано на розгляд судді Григоровичу П.О.

Враховуючи зазначене, ухвалою суду від 04.06.2018 справу прийнято до провадження та вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених в письмовому відзиві на позовну заяву.

Сторони не скористались правом на подання відповіді на відзив та заперечень, внаслідок чого суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній письмовими доказами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 28 квітня 2013 року № 45273-1305 ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання за платежем «земельний податок з фізичних осіб» за 2017 рік у розмірі 372 353,51 грн.

Як зазначив відповідач, сума податкового зобов'язання із земельного податку визначена позивачу на підставі пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України за користування земельною ділянкою, що знаходиться під належним позивачу нежилим приміщенням.

Позивач вважає протиправним оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки він є платником єдиного податку та використовує земельну ділянку під нерухомим майном у своїй господарській діяльності, а тому звільняється від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

ОСОБА_2 29.11.2001 зареєстрований Дніпровською районною в м. Києві державною адміністрацією, як фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_2.

Позивач перебуває на обліку в органах ДФС, як суб'єкт підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, є платником єдиного податку за ставкою 5%, віднесений до третьої групи.

ОСОБА_2 отримано свідоцтво платника єдиного податку серії НОМЕР_3 від 21 квітня 2012 року, в якому зокрема вказано, що одним із видів господарської діяльності за КВЕД-2010 є 50.20.0 «Технічне обслуговування та ремонт автомобілів»; місцем провадження господарської діяльності визначено АДРЕСА_1.

За підпунктами 14.1.72 та 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК) земельним податком визнається обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до пункту 286.1 статті 286 ПК підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

За пунктом 287.7 статті 287 ПК у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

Згідно з пунктом 287.8 цієї ж статті власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

У частинах першій та другій статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За статтями 125 і 126 цього Кодексу право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, яка оформляється відповідно до Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Аналогічним чином перехід права власності на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, унормовують положення статті 377 Цивільного кодексу України. За статтею 378 цього Кодексу право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Аналіз зазначених норм права дає можливість визначити, хто саме є платником земельного податку, що є об'єктом оподаткування, з якого моменту виникає (набувається, переходить) обов'язок сплати цього податку, подію (явище), з якою припиняється його сплата, умови та підстави сплати цього платежу у разі вчинення правочинів із земельною ділянкою чи будівлею (її частиною), які на ній розташовані.

Зокрема, в розумінні зазначених норм обов'язок зі сплати земельного податку для фізичної особи - власника чи користувача земельної ділянки залишається незмінним незалежно від реалізації цією особою певних наданих їй правоможностей, як-от набуття нею статусу суб'єкта господарювання, діяльність якого пов'язана з використанням земельної ділянки або без такого.

Відповідно до пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа-підприємець можуть самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV ПК та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

За пунктом 291.2 статті 291 ПК спрощена система оподаткування, обліку та звітності полягає в запровадженні особливого механізму справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 Податкового кодексу України на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

У пункті 269.2 статті 269 ПК також передбачено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, сплачують земельний податок в особливому порядку, передбаченому главою 1 розділу XIV цього Кодексу (за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності).

За підпунктом 4 пункту 297.1 статті 297 ПК платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності і земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності.

У значенні наведених норм права спрощена система оподаткування не звільняє суб'єкта господарювання від виконання податкових зобов'язань зі сплати податків, встановлених у пункті 297.1 частини 297 ПК, а запроваджує інші умови, порядок та механізм їх сплати, а також встановлює можливість відновлення їх сплати на загальних підставах у разі недотримання умов оподаткування за спрощеною системою.

Умовою несплати земельного податку за зазначеною системою оподаткування є те, що суб'єкт господарювання, який є власником чи користувачем земельної ділянки, використовує цю землю для проведення господарської діяльності. Можливість звільнення від сплати цього податку за інших умов, наприклад, коли окремо надається в найм будівля, її частина чи нежиле приміщення без земельної ділянки, на якій розміщена перелічена нерухомість, не встановлена.

Із встановлених обставин справи випливає, що позивач є користувачем нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1; при цьому, ОСОБА_2 є платником єдиного податку відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_3 від 21.04.2012, в якому зокрема вказано, що одним із видів господарської діяльності позивача є «Технічне обслуговування й ремонт автомобілів»; місцем провадження господарської діяльності визначено АДРЕСА_1.

Як зазначає позивач, вказане нежитлове приміщення використовується ним в господарській діяльності у формі СТО. Представником відповідача дані обставини не заперечуються.

Здійснивши системний аналіз залучених до справи доказів в контексті зазначених вище норм, суд приходить до висновку, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, використовується позивачем для провадження господарської діяльності, тому останній, як платник єдиного податку, звільняється від обов'язку сплати земельного податку за користування земельною ділянкою, що є підставою для задоволення адміністративного позову в частині скасування податкового повідомлення-рішення №45273-1305 від 28.04.2017.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в Постанові від 13.03.2018 №№815/2146/17 (адміністративне провадження №К/9901/1698/17).

Позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна в податкову заставу підлягають задоволенню, як такі, що є похідними від позовних вимог про визнання протиправним та скасування ППР.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №45273-1305 від 28.04.2017; податкову вимогу №69157-17 від 30.08.2017 та рішення про опис майна в податкову заставу №69157/17-11 від 30.08.2017, складені Головним управлінням ДФС у м. Києві.

3.Присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_2) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 6923,53 (шість тисяч дев'ятсот двадцять три грн. 53 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДФС У М.КИЄВІ (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04655, м. Київ, ВУЛИЦЯ ШОЛУДЕНКА, будинок 33/19).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович

Проблеми з фіскальними органами?

Податкова перевірка?

Отримали податкове повідомлення-рішення?

Вас викликає слідчий?

IMG 0319Врачебные ошибки и перелом судьбы

Попадая в больницу или другие медучреждения, каждый из нас надеется, что врач попадется, как говорится, от Бога: компетентный, чуткий, который не растеряется, если возникнут непредвиденные обстоятельства и примет правильное судьбоносное решение. Однако, к сожалению, так выходит не всегда. Случается, когда доктор допускает врачебную ошибку или же, взвесив ситуацию, принимает неверное решение. При этом доказать вину потерпевшим в подобных ситуациях и привлечь к уголовной ответственности медработников непросто. Судебные дела сложны и спорны. Об этом рассказал управляющий партнер Юридической компании «Касьяненко и партнеры» Дмитрий Касьяненко.

Защиту тяжело выспорить

В Уголовном Кодексе Украины на этот счет вроде бы все ясно, понятно и зафиксировано в статье 140. Ею предусмотрено, что за неисполнение или ненадлежащее исполнение медицинским или фармацевтическим работником своих профессиональных обязанностей вследствие небрежного или недобросовестного к ним отношения, если это повлекло тяжкие последствия для больного, будет применено наказание. Виновному может «светить» несколько сценариев. Первое - лишение права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок до пяти лет. Второе – назначение такому медику исправительных работ до двух лет, и третье - ограничение свободы сроком до двух лет или лишения свободы на тот же срок. Более того в ч. 2 этой же статьи предусмотрена санкция за совершение аналогичного преступления с квалифицирующими признаками причинения тяжких последствий несовершеннолетнему. Здесь наказание другое: ограничение свободы - до пяти лет или лишение ее до трех лет с запретом занимать определенные должности или вести определенную деятельность сроком до трех лет. Но, как подчеркивают юристы, все на практике не так просто.

«При рассмотрении дел о привлечении к уголовной ответственности врачей органы предварительного расследования и суды сталкиваются с проблемой выявления и фиксирования существенных обстоятельств для установления вины медицинского работника, - объясняет управляющий партнер ЮК «Касьяненко и партнеры» Дмитрий Касьяненко. – Причина в том, что часто проблематично выявление и фиксация значимых обстоятельств для установления вины медработника. Их либо нет вовсе, либо они ничего не доказывают, либо же вообще не могут быть отражены в соответствующей документации. Естественно, это, в свою очередь, делает невозможным учет всех факторов влияния на обстоятельства случившегося и последствия. Выявление врачебной ошибки или халатности же возможно лишь при надлежащем доведении стороной обвинения фактов нарушения медработником должностной инструкции, функциональных обязанностей и медстандартов. Недобросовестное отношение к профобязанностям - это и недооценка состояния больного при поступлении, и неправильно установленный диагноз из-за несоблюдения лечебно-диагностической программы согласно медицинским стандартам, и отсутствие необходимых анализов, и неправильная диагностика, и непроведение консилярного осмотра больного для решения дальнейшего лечения и т.д». Недоказуемость, по словам эксперта, минимизирует практику пересмотра приговоров судов первой инстанции судами апелляционной инстанции. Причем в судебной практике такие дела не единичны. Юрист рассказал несколько показательных историй.

Родовая травма

Рожавшая в одном из черниговских роддомов Наталья Савчук покинула стены медучреждения с ребенком с тяжелейшей родовой травмой. Во время родов у женщины возникли осложнения. Так называемая вторичная слабость родовой деятельности. Она проявлялась в уменьшении количества и силы потуг, повлекшее прекращение продвижения головки плода по родовым путям и его остановке в узкой части малого таза с длительным сжатием. Ситуация требовала активных действий врача и пересмотра дальнейшей тактики ведения родов - проведение кесарева сечения. Однако врачем было принято решение продолжать роды. В итоге ребенок родился с ранним органическим поражением нервной системы в виде микроцефалии, спастическим тетрапарезом, Эписиндромом.
«Установлено, что причиной неврологических заболеваний новорожденного стала родовая травма, - говорит Дмитрий Касьяненко. - Ведение родов при диагнозе вторичная слабость родовой деятельности не соответствует клиническим протоколам. Кесарево сечение дало бы шанс ребенку родиться без родовой травмы. Возникновение этого состояния суд признал следствием непринятие мер по своевременному оказанию медицинской помощи роженице при осложнениях во время родов. Решался вопрос о привлечении к ответственности врача за ненадлежащее исполнение профессиональных обязанностей. Однако врач подала апелляцию, оперируя тем, что приговор является незаконным и необоснованным из-за неполноты судебного разбирательства, несоответствие выводов суда, изложенных в приговоре, фактическим обстоятельствам дела. По ее версии она, будучи полностью квалифицированным специалистом, прислушалась к совету более опытного врача не проводить кесарево сечение, поскольку плод уже находится слишком далеко в родовых путях. Кроме того она заявила, что ее влияние на произошедшее опосредованное, поскольку случившееся произошло из-за лечения новорожденного, а не течения беременности и родов. В итоге врач добилась оправдательного приговора. Но на этом история не закончилась - потерпевшая снова обратилась в суд».

Ведущий юрист ЮК отмечает весомый процессуальный аспект в этом деле. «При рассмотрении дела в суде апелляционной инстанции по апелляционной жалобе потерпевшей, было постановлено отменить оправдательный приговор суда первой инстанции и направлении дела на новое рассмотрение в суд первой инстанции. Ссылаясь на п. 7 ч. 2 ст. 412 УПК Украины, ввиду отсутствия технической звукозаписи судебного заседания в суде первой инстанции во время допроса свидетеля, коллегия расценила указанное как отсутствие технического носителя информации. При этом суд указал, что местному суду необходимо повторно исследовать все доказательства в соответствии с требованиями статьи 94 УПК Украины и обратить внимание на требования ст. 80 Закона Украины «Основы законодательства Украины о здравоохранении».

Согласно Закону, лица виновные в нарушении законодательства об охране здоровья, несут гражданскую, административную и уголовную ответственность в соответствии с законодательством. Дмитрий Касьяненко указывает, что при рассмотрении дел о привлечении к ответственности медицинских работников суды указывают не только на необходимость отбывания основного наказания в виде лишения или ограничения свободы, а делают акцент на ограничении лица от выполнения им профессиональных обязанностей врача и занятия соответствующих должностей в учреждениях, предприятиях и организациях.

Неправильная оценка кардиотокография

Печальная история во время родов произошла и в КЗ КОР «Киевский областной центр охраны здоровья матери и ребенка» с роженицей Ольгой Б. При родах у нее произошла острая (интральная) гипоксия плода. Об этом свидетельствовали данные кардиотокографии. Они четко указывали на наличие страдания плода, что требовало проведение кесарева сечения. Однако, врач, принимавшая роды, дала не правильную оценку КТГ и продолжила естественные роды. Кроме того во II периоде родов был использован прием Кристелера (нажатия на дно матки с целью выталкивания плода). Это привело к переразгибанию головы плода и плотным контактом затылочной костью о кости таза матери. В результате у новорожденного образовался перелом затылочной кости, что привело к поражению головного мозга с образованием в дальнейшем многочисленных очагов лейкомаляции, кист вещества мозга и глиальных рубцов с развитием отека мозга. В итоге ребенок прожил 1 месяц 26 дней и умер.

«Пострадавшая подала в суд на врача. Тяжба была продолжительной, так как доктор оперировала тем, что состояние новорожденного на самом деле было связано с короткой пуповиной и узла пуповины. Однако доказательств было не достаточно, поскольку из других врачей никто упомянутого узла не видел, а на гистологию (как того требует ситуация) материал отдан не был, поскольку врач это сделать якобы забыла. Суд постановил наказать обвиняемую на максимальный срок, который предусмотрен в ч.2 ст. 140 КК Украины. Однако после этого была подана апелляция, и суд апелляционной инстанции, оценивая доводы апелляционной жалобы на приговор суда первой инстанции, поддержал аргументы истца о необходимости назначения дополнительного наказания в виде лишения права занимать должность врача также на максимальный срок, предусмотренный санкцией ч. 2 ст. 140 УК Украины», - рассказал Дмитрий Касьяненко.

Суставы под «ударом» доктора

Ситуация поведшая к смерти пациента произошла в КЗ «Областной госпиталь для инвалидов Великой Отечественной Войны». Именно туда в плановом порядке из-за деформирующего остеоартроза коленных суставов была госпитализирована Наталья Н., которая при поступлении жаловалась на боль коленном суставе, нарушении функции ходьбы и присутствии грыжевой выпуклости на передней полости. После обследования ей поставили диагноз: «послеоперационная вентральная грыжа, деформирующий остеоартроз левого коленного сустава, дифузионний кардиосклероз» с сопутствующей патологией. Врач назначил пациентке проведение оперативного вмешательства - герниолапаротомию, интенстинолиз, аллопластику по Сапежко сетчатым протезом. При этом доктор не обосновал жизненную необходимость проводить оперативное вмешательство у пациентки пожилого возраста. Пациентка же относилась к гериатрической группе больных с сопутствующей патологией, а в медицинском учреждении отсутствовала круглосуточная реанимация. Кроме того, врач применил неверный метод оперативного вмешательства, а именно: аутопластику по Сапежко (натяжной метод герниопластики), вместо запланированного метода аллопластики с использованием сетчатого пролоневого протеза. Данная процедура повлекла сдавливание органов брюшной полости и нарушения сердечнососудистой системы и легочной недостаточности потерпевшей, которые привели к ее смерти.

Приговором суда первой инстанции врача был осужден по ч.1 ст. 140 УК Украины к одному году лишения свободы из-за ненадлежащего исполнение профессиональных обязанностей и непринятия при ухудшении состояния потерпевшей мер для госпитализации больного в отделение реанимации и интенсивной терапии ОКЗ Мечникова.
Просматривая указанный приговор, апелляционный суд обосновал его отмену в части назначения наказания тем, что осужденный совершил преступление, которое, согласно ст. 12 УК Украины, относится к средней степени тяжести. Но учитывая смерть потерпевшей коллегия судей на основании ч.2 ст. 55 УК Украины применила дополнительное наказание - лишения права заниматься деятельностью связанной с предоставлением медуслуг.

Особое внимание, считает управляющий партнер ЮК «Касьяненко и партнеры» Дмитрий Касьяненко, следует обратить на фактические результаты рассмотрения подобных дел. Так, в данном случае речь идет не о факте привлечения к уголовной ответственности в соответствии с санкцией, предусмотренной законом об уголовной ответственности, а об отбывания наказания, от которого суд может освободить виновное лицо с учетом отдельных положений Уголовного и Уголовно-процессуального кодексов, а также законодательства об амнистии с применением смягчающих обстоятельств.

Осмотр сквозь пальцы

Неудачным выдалась ночная смена врача-неонатолога акушерского отделения Красноармейской ЦРБ, который вышел на дежурство вместо своего коллеги по устной договоренности с заведующей медучреждения (что уже нарушение). В его обязанности входил прием и осмотр поступающих больных, оперативное установление диагноза, осуществление лечения больных, осуществление контроля качества и своевременности выполнения врачебных назначений средним медперсоналом, обеспечения наблюдения в динамике за больными, контроль за их состоянием здоровья и прочее. Однако этот вечер стал исключением. В отделение поступил малолетний Иван У. с острым отравлением производными кумарина (веществами, входящими в состав средств для борьбы с грызунами - родентицидами). Дежурный врач уделил маленькому пациенту не так много внимания, как было необходимо, и провел обследование формально. Не в полной мере собранный анамнез его болезни привел к тому, что больному ребенку установили неверный диагноз - функциональное нарушение желудочно-кишечного тракта. Состояние его было оценено как «средней тяжести» и, соответственно, медицинская помощь оказана врачом и заведующей отделения была оказана не правильно, не своевременно, а объем, характер и сроки оказания медицинской помощи не соответствовали действительному заболеванию. Это повлекло смерть ребенка. При этом уже судом было доказано, что имела место врачебная ошибка и нарушение профобязанностей доктора.

В итоге врач и заведующая этого отделения были осуждены за совершение преступления, предусмотренного ч. 2 ст. 140 УК Украины с лишением свободы. «Суд апелляционной инстанции, просмотрев установленные судом первой инстанции обстоятельства, проверив доводы сторон в пределах апелляционных жалоб и предоставив собственную обоснованную правовую позицию, отменил приговор суда первой инстанции и принял новый, которым увеличил наказание виновным лицам. При этом, на основании п. "В" ст. 1 Закона Украины "Об амнистии в 2014 году" №1185-vии от 8 апреля 2014 освободил врача от отбывания основного наказания в виде лишения свободы и исключительно лишил права заниматься медицинской деятельностью», - говорит Дмитрий Касьяненко.

«Замирили» смертельный случай

logoУправляющий партнер Касьяненко и партнеры привел еще один пример, который, в глазах многих людей не находит понимания. В Бродовскую центральную районную больницу в связи с заболеванием «генерализованная вирусно-бактериальная инфекция с поражением дыхательных путей» поступил несовершеннолетний Игорь П. В процессе его лечения врач-анестезиолог допустил ошибку - вопреки общепринятой технике катетеризации подключичных сосудов, небрежно провел медицинскую манипуляцию - пункцию левой подключичной вены инъекционной иглой для установки катетера. Это повлекло смерть больного.

Постановлением Бродовского районного суда Львовской области от 13 апреля 2017 врача, обвиняемого в совершении уголовного преступления, предусмотренного ч. 2 ст. 140 УК Украины, освободили от уголовной ответственности на основании ст. 46 УК Украины, в связи с примирением с потерпевшими и производство по нему было закрыто.

Прокурор со стороны обвинения и судья коллегии судей сослались на положения ст. 3 Конституции Украины, отметив, что в данном случае является неправильное применение норм материального права и существенное нарушение норм процессуального права. Объяснение простое - применение к виновному лицу-медработнику положений ст. 46 УК Украины (примирение сторон) неправильно, учитывая тяжесть наступивших последствий, и невозможность возвращения человеческой жизни.

Дмитрий Касьяненко подытожил, что несмотря на очевидную сложность решения дел о привлечении к ответственности врачей за их ошибки, повлекшее тяжкие последствия для больного, судебная практика более склонна учитывать все возможные факторы, в том числе и человеческие, которые могли влиять на действия медицинского работника в конкретной ситуации. «Из содержания решений судов апелляционной инстанции в данной категории дел четко видно, что предоставленные судами апелляционной инстанции выводы не только дублируют уже установленные обстоятельства, но и отражают глубокий анализ результатов предварительного расследования а также имеющихся доказательств по делу, что дает возможность принять законное и обоснованное решение», - объяснил он.

Защита интересов и услуги юриста по медицинским делам

Наш специалист по медицинским делам предоставит следующие услуги для защиты ваших прав и интересов в сфере медицинского права:
1. консультация юриста по любым вопросам соблюдения медицинского права;
2. анализ договорных отношений в сфере медицины (медицинская страховка, договор о медицинском обслуживании);
3. представительство в судах всех инстанций (участие, представительство интересов в судебных инстанциях возможно по всей территории Украины, правоохранительных органах);
4. защита докторов, медработников, врачей и пациентов от предъявляемых претензий, независимо от медицинской отрасли и сложности дела, подготовка документов, консультации, выездные встречи, переговоры по медицинским вопросам;
5. установление факта наличия врачебной ошибки, медицинской халатности, разглашения конфиденциальной медицинской информации;
6. возмещение причиненного жизни и здоровью ущерба;
7. взыскание моральной компенсации;
8. полная компенсация стоимости диагностики, лечения и реабилитации;
9. полная компенсация морального вреда пациентам пострадавшим от некачественного лечения;

Юридическая помощь врачам и медицинским работникам

Для полной объективной картины можем отметить, что юридическая защита врачам и медицинским работникам также необходима.
В Украине все еще продолжают лечить человека, а не действовать сугубо по протоколу лечения болезни.
Это не всегда плохо. К примеру, при некоторых случаях госпитализации показано оперативное хирургическое вмешательство, хотя опытный специалист может провести наиболее щадящие малоинвазивные процедуры и успешно помочь пациенту, при этом не подвергнув его сложной операции и последствиям после нее.
В данном случае врач заботится о пациенте, сокращает период восстановления, минимизирует возможность развития осложнений, но при этом действует «на свой страх и риск», и увеличивает возможность возникновения негативных последствий для себя самого, в виде судебных исков.
Кроме того, случаются пациенты, которые всегда недовольны медицинским обслуживанием и стремятся взыскать моральный ущерб везде, где только лечатся.
В Украине был случай, когда пациент судился с более чем 20 медицинскими учреждениями, намеряясь истребовать моральный вред.
Поэтому врачи, профессионалы своего дела, могут замечательно выполнять свою работу, но это не всегда исключает для них возможность получить повестку в суд от недовольного своим состоянием клиента.
В данном случае наш медицинский юрист в Киеве сможет защитить вас от несправедливых претензий пациента, проблем с вашей профессиональной трудовой деятельностью и восстановить вашу репутацию специалиста.
Ведь претензии недовольного пациента могут не только привести к материальным потерям, в связи с возмещением ущерба, но и повлечь за собой уголовную ответственность.

Наш специалист по медицинским делам

Юридическая компания «Касьяненко и партнеры»
www.kasyanenko.com.ua
+38 (067)239-93-88

logoЮридична компанія Касьяненко і партнери захистили свого кліента, в якого рейдери незаконно переоформили право власності на його майно.

Як протистояти рейдерам?

Якщо Ваше майно переоформили незаконно?

Що робити, якщо злочинці переоформили право власності на Ваше майно без Вашої згоди?

Що робити, якщо підробили документи на Ваше майно або бізнес?

Представник позивача ОСОБА_4 звернувся до відділення поліції із заявою про вчинення злочину ОСОБА_6, який підробив підписи та печатки в актах прийому-передачі та в подальшому їх використав у власних цілях. Відомості за вказаною заявою внесені до ЄРДР 14.03.2016 року з правовою кваліфікацією кримінального правопорушенняч.4 ст.358 КК України(т.1 а.с.39).

Відповідно до висновку почеркознавчої експертизи №від 2016 року, яка проведена в межах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201.. від ... 2016 року, згідно якого підписи ОСОБА_4 у акті на передачу житлового приміщення та в довідці про відсутність заборгованості, виконані іншою особою з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_4..

Юристи Юридичної компанії Касьяненко і партнери подали до суду позов з вимогою повернути незаконно перереєстроване майно.

Суд апеляційної інстанції вважає, що висновок почеркознавчої експертизи №...від .... 2016 року, яка проведена в межах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12....від ....016 року, згідно якого підписи ОСОБА_4 у акті на передачу житлового приміщення та в довідці про відсутність заборгованості, виконані іншою особою з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_4, є належним письмовим доказом у справі, є оціненим судом у сукупності з іншими доказами, і таким, що свідчить про відсутність у позивача волі на відчуження спірного майна.

Крім того відповідачем не надано жодного доказу на спростування почеркознавчої експертизи №... від .... 2016 року. Колегія суддів вважає, що підлягають також задоволенню позовні вимоги про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2, за ОСОБА_3, номер запису про власність №....., внесений .....2016 року державним реєстратором Реєстраціної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області ОСОБА_5, оскільки документи на підставі яких був внесений запис (довідка та акт прийому передач) позивачем не видавався, отже підстави для набуття у відповідача права власності на спірне нерухоме майно відсутні.

Таким чином, суд вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог відповідно до ст. 376 ЦПК України. Апеляційну скаргу кліента ЮК Касьяненко і партнери задовольнити.

Рішення .... суду Київської області від .... 2018 року скасувати та ухвалити новее судове рішення. Позов задовольнити.

Витребувати нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2, з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 та передати його на користь кліента ЮК Касьяненко і партнери. Скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2, за ОСОБА_3, номер запису про власність №1... ....2016 року державним реєстратором Реєстраціної служби міськрайонного управління юстиції Київської області ОСОБА_5.

 

 

Защита прав собственности и бизнеса 
Юридическая компания «Касьяненко и партнеры» 
www.kasyanenko.com.ua
+38 (067)239-93-88

GDPR

Персональные данные под семью замками 

С 25 мая 2018 года в европейских странах вступил в силу новый закон General Data Protection Regulation (GDPR), который вводит повышенные стандарты защиты персональных данных европейских граждан.

Он распространяется на фирмы, работающие с личными данными европейцев, поэтому отдельным украинским компаниям (продуктовым, IT, SaaS и т.д.) и аутсорсингу предстоит подготовиться к новым правилам их обработки. О том, как перейти на новые стандарты, мы расскажем на примере IT-компании GlobTravel, оказывающей услуги бронирования номеров в гостиницах и залов для проведения бизнес-встреч, которыми в том числе пользуются европейские клиенты.

Истоки информации и "да" на обработку
Итак, первым делом компания должна составить «карту» личных сведений клиентов. Ими, кстати, считается все, что может привести к конкретному человеку (ФИО, e-mail, контактный номер телефона, ip – адрес, cookie и т.д.). Сама же «карта» будет отображать цепочку с момента, откуда были получены данные до того, где вся поступившая от пользователя информация хранится, кому доступна и кому она может передаваться.

Таким образом, компания GlobTravel будет фиксировать, что информация о клиентах поступает после их регистрации в системе. Фирма узнает ФИО клиента, город, контакты, данные платежных карт, дату бронирования/выезда, ip - адрес, историю бронирования и пр. Эта информация хранится на серверах GlobTravel и доступна для всех ее сотрудников. Передаваться она может, если сведения требуются компаниям-партнерам, где будет произведена бронь, платежному сервису и третьим лицам в целях маркетинга.

При этом, согласно GDPR, эта «карта» должна быть доступна клиенту и он лично должен дать разрешение на сбор информации о себе. Согласие, кстати, это отдельный документ (в виде текста, видео, изображения и т.д.), где просто для понимания изложено, какие конкретно данные о нем собираются, указана цель их обработки, кому они могут быть переданы, как защищены, могут ли быть удалены по обращению клиента и насколько долго сохраняется. Причем, разрешить сбор информации клиенту необходимо активно (подтвердить согласие рядом действий), а не дать соглашение по умолчанию, как это практикуется во многих компаниях, и до подготовки к GDPR было и в GlobTravel.

Минимизировать риски утечки
Следующий этап при подготовке к GDPR – это минимизация рисков утечки сведений о клиентах по всей цепочке, касающейся персональной информации, и принятие мер, чтобы степень защиты данных была высокой. Так, к примеру, в GlobTravel информация хранится на защищенном сервере - это низкий риск утечки. А то, что личное о клиенте не шифруются и доступ к нему есть у любого сотрудника компании – это высокий риск утечки информации. Поэтому компания озадачилась ограничением доступа к персональным данным и установлением узкого круга лиц, которым этот доступ будут открыт.

Также при детальном анализе рисков в GlobTravel оказалось, что фирма не гарантирует на надлежащем уровне защиту информации лицами, которым она передается в целях маркетинга. Чтобы повысить степень защиты фирма перезаключила договора с партнерами, и этому вопросу было уделено особое внимание. Также компании пришлось переписать политику конфиденциальности в соответствии с требованиями GDPR: сократить, упростить фразы, а также сделать так, чтобы подпись на обработку личной информации клиент ставил только после знакомства с политикой конфиденциальности.

Аудит не должен стать проблемой
То, что компания работает в соответствии с GDPR и защитила клиентскую информацию на должном уровне должно быть зафиксировано документально. Проверить выполнение требования с последующим отчетом может аудиторская проверка «Оценка воздействия на защиту данных» (DPIA). Таким образом, GlobTravel составили документ, в котором описаны предпринятые стратегии по защите информации о клиентах, и те, что планируется провести в будущем.

DPIA GlobTravel содержит такую информацию: с какой целью обрабатываются данные, резюме по необходимости и адекватности обработки, перечень лиц с доступом к сведениям, запросы к их хранению, анализ рисков и способы повышения степени защиты личной информации о клиенте, а также комплекс действий по ее защите, которые в ближайшем будущем планируют провести.

Готовиться к GDPR пора уже сегодня
Так, на примере одной компании мы описали, как фирмам, сотрудничающим со странами Европы, подготовиться к GDPR. По словам экспертов, другим фирмам, ориентированным, на европейцев, также стоит озадачиться подобной подготовкой. Преимуществ несколько - этот простой маневр приведет новых клиентов, так как это будет сигналом, что компания - надежный сервис, который заслуживает доверия, и одновременно сделает фирму привлекательным бизнес-партнером для других компаний.

Кроме того, благодаря соответствию GDPR, компания будет выгодно выглядеть на фоне конкурентов, так как, согласитесь, мало кому приятны, к примеру, звонки от незнакомых людей, из разговора с которыми становится понятно, что они откуда-то знают о вас больше, чем вам бы того хотелось.

Тем же фирмам, которые в силу разных причин не захотят работать в соответствии с GDPR, придется отказаться от европейских клиентов или же постоянно платить штрафы за нарушение закона.

Стоит ли бояться GDPR

Кажется, что главный вопрос, который мучает представителей постсоветских стран — «бояться или не бояться» данного положения. На самом же деле «страшным» является только то, что многие обсуждают эту тему именно в таком ключе.

Вам нечего бояться, если вы:

  • Не покупаете списки email адресов и не делаете холодных рассылок.
  • Открыто говорите о типах персональной информации, которую собираете, то есть предупреждаете посетителей сайта с помощью всплывающих окон о политике конфиденциальности (Privacy Policy), положении, описывающем все cookie-файлы (Use of Cookies, Navigational Information Statement). В этих документах человек сможет прочесть, какие именно персональные данные вы собираете, с какой целью, на какой срок, а также узнать о своих правах.
  • Не запрашиваете у пользователей ненужные для работы продукта или предоставления услуг данные.
  • Обеспечиваете должный уровень сохранности данных, то есть:стараетесь использовать шифрование чувствительных данных;
  • внимательно следите за тем, чтобы чувствительные данные не попадали в логи в чистом виде;
  • по возможности, ограничиваете доступ к продакшен-базе.
  • Предоставляете клиентам возможность «отписаться» от рассылок.

Еще одно заблуждение связано с тем, что главной целью GDPR является наложение административных штрафов на бизнес. При этом мало кто обращает внимание на то, что озвучив такие меры, GDPR вызвал переполох и заставил мировых лидеров (Google Inc.Hubspot Inc., Apple Inc.Amazon.com Inc.Atlassian Inc.) пересмотреть свои подходы к защите не только персональных данных, но и к обеспечению целостности и надежности хранения информации в целом.

Почему GDPR-ом интересуются не только в ЕС

Итак, давайте разберемся, кто же должен внедрять GDPR. Ознакомившись с текстом регламента, я пришла к выводу, что это должны быть компании, которые:

  • имеют постоянного представительства в ЕС;
  • не имеют постоянного представительства, но обрабатывают персональные данные людей (субъектов персональных данных), которые находятся в одной из стран ЕС и могут иметь гражданство другого государства;
  • сотрудничают с организациями, которые уже имплементировали GDPR и для сохранения своего статуса обязаны выбирать подрядчика по тому же принципу.

Очевидно, что такие условия помогут GDPR-у быстро и с легкостью распространиться далеко за пределы одного экономико-политического объединения. И, таким образом, вывести права человека на защиту персональных данных на новый уровень во всем мире.

С чего начать

Первое, что я советовал бы сделать, — все-таки прочитать положение и выделить главные моменты для своей организации. Во время изучения GDPR, мы обратили особое внимание на несколько пунктов:

  1. GDPR представил расширенную трактовку персональных данных, которая теперь включает в себя информацию, относящуюся не только к идентифицированному (identified) физическому лицу, но и к тому, которое можно идентифицировать по косвенным признакам (identifiable). Таким образом, концепция персональных данных дополнилась такой информацией, как Client ID и User ID (online identifier), месторасположением и другими факторами, которые имеют отношение к физическому, физиологическому, генетическому, экономическому, культурному и другим отождествлениям человека (личности). В общем этот пункт не вызвал особых проблем, а, скорее, внес ясность, которую мы постарались отразить в официальных документах компании (Privacy Policy, Navigational Information Statement).
  2. GDPR установил четкие требования к персональным данным. Они должны быть корректными, актуальными и собираться лишь в том количестве, которое необходимо для работы продукта, предоставления услуги, либо достижения любой другой цели, для которой они запрашивались. Также положение рекомендует сократить сроки хранения этой информации до минимума. Для этого стоит установить четкий временной промежуток, по истечении которого все данные будут пересматриваться (groomed) или удаляться. Этот вопрос вызвал немало споров внутри нашей компании, поскольку такой подход противоречил бытующему мнению, что любые данные — одинаково полезны. В результате мы пересмотрели объемы и сроки хранения персональной информации (а также сроки хранения логов, бекапов и информации в аналитических системах, Google Analytics) и отобразили эти изменения в политике хранения данных (Data Retention Policy).
  3. В регламенте есть интересная статья (№ 13, стр. 8), которая, если перевести дословно, говорит, что «регламент включает послабления относительно ведения учета для организаций с менее чем 250 сотрудниками». При этом каждое государство-член ЕС должно принимать необходимые меры по применению регламента на местах. В Польше, например, пытались использовать эту статью и освободить малый бизнес от необходимости соответствовать принципам GDPR, что прилежно обозначили в драфте польского Закона «О защите информации» (Data Protection Act, «DPA»). Но после многочисленных дебатов раздел убрали, а закон отправили на согласование.

Несмотря на существование этого пункта, я бы не советовал игнорировать тему GDPR только потому, что в вашей компании, скажем, 50 сотрудников. Напротив, лучше привлечь юристов, которые, изучив ваш конкретный случай, смогут дать дельный совет.

logo

https://gdpr.kasyanenko.com.ua/

h6
+38 (044) 209-50-69
+38 (067) 239-93-88
E-maillaw@kasyanenko.com.ua
Адресул. Владимирская, 40/2

 

malicious adware removal